Італійський іредентистський рух
Поняття іредентизму
Іредентизм — це політичний рух, який виступає за об'єднання територій, населених певним етнічним або національним співтовариством, зі своєю батьківщиною. Італійський іредентизм виник у середині XIX століття і прагнув об'єднати в рамках Італійської держави всі території з італійським населенням.
Історичне підґрунтя
Після об'єднання Італії в 1861 році деякі регіони, населені італійцями, залишилися за межами молодої держави. Серед них були Трієст, Фіуме (сучасна Рієка в Хорватії), Трентіно і Південний Тіроль, що входили до складу Австро-Угорської імперії, а також Савойя і Ніцца, які Франція відвоювала у П'ємонту-Сардинії після битви при Сольферіно в 1859 році.
Виникнення і розвиток іредентистського руху
Початком руху вважається опублікування в 1877 році промови депутата і журналіста Джозуе Кардуччі на честь Данте Аліг'єрі, в якій він закликав об'єднати Італію до її "природних кордонів". У 1882 році професор Енріко Коррадіні заснував у Мілані "Лігу для національної єдності", яка стала центром іредентизму.
Іредентисти виступали за включення до Італії відірваних від неї регіонів. Особливо гострою була проблема кордону з Австро-Угорщиною, де проживала значна частина італійського населення.
Пропаганда і агітація
Іредентисти активно пропагували свої ідеї через газети, журнали та політичні організації. Вони влаштовували демонстрації, мітинги та розповсюджували листівки. Рух набув широкої підтримки серед населення, особливо серед молоді та інтелігенції.
Іредентизм і зовнішня політика Італії
Іредентизм мав значний вплив на зовнішню політику Італії. Уряд нерідко використовував рух для обґрунтування територіальних претензій до інших держав. Це особливо проявилося в італійсько-австрійському протистоянні за Трієст і південний Тіроль.
Австро-Угорщини і завершення об'єднання Італії
У роки Першої світової війни італійські іредентисти виступили на боці Антанти, сподіваючись на приєднання відірваних територій. За Saint-Germain-en-Laye договором 1919 року Італія отримала Трієст, Істрію та Трентіно. Однак, об'єднання Південного Тіролю, Фіуме та Далмації виявилося неможливим через опір інших держав і місцевого населення.
Італійський іредентистський рух був важливим фактором в історії Італії. Він сприяв об'єднанню країни та її територій з переважно італійським населенням, за винятком Південного Тіролю та інших регіонів, які залишилися за межами Італії.
Часті питання
Що таке іредентизм?
Іредентизм – політичний рух, який прагне об'єднати території, населені певним етнічним або національним співтовариством, зі своєю батьківщиною.Коли виник італійський іредентистський рух?
Початком руху вважається середина XIX століття, коли з'явилися перші іредентистські ідеї та заклики до об'єднання Італії.Які були основні цілі іредентистів?
Іредентисти прагнули об'єднати в рамках Італійської держави всі території з італійським населенням, що залишилися за її межами після першого об'єднання в 1861 році.Як іредентизм вплинув на зовнішню політику Італії?
Іредентизм мав значний вплив на зовнішню політику Італії, оскільки уряд нерідко використовував його для обґрунтування територіальних претензій до інших держав.Чи були досягнуті усі цілі іредентизму?
Ні, об'єднання всіх відірваних територій виявилося неможливим. Деякі регіони, такі як Південний Тіроль і частина Далмації, залишилися за межами Італії.
Опубліковано