Італійський неореалізм
Визначення
Італійський неореалізм — напрям в італійському кіно та літературі, що виник після Другої світової війни, наприкінці 1940-х — початку 1950-х років. Характеризується прагненням до відображення дійсності без прикрас, суворою документальністю, увагою до простих людей та їхніх проблем.
Причини виникнення
- Повоєнний стан Італії: Країна була спустошена війною, панувала бідність і соціальний розлад.
- Політична атмосфера: Повоєнна Італія переживала ідеологічну боротьбу між комуністами та християнськими демократами.
- Вплив французького реалізму: Італійські кінематографісти були натхненні французьким реалістичним рухом, який прагнув змалювати повсякденне життя простих людей.
Характерні риси
- Документальність: Неореалістичні твори базувалися на реальних фактах і подіях.
- Зйомки на натурі: Фільми часто знімалися в реальних місцях, серед справжніх людей.
- Непрофесійні актори: Неореалісти використовували непрофесійних акторів, щоб надати творам більшої достовірності.
- Прості сюжети: Історії, що розповідалися, були простими та реалістичними, зосереджувалися на повсякденному житті звичайних людей.
- Соціальна критика: Неореалізм часто використовувався як засіб соціальної критики, висвітлюючи проблеми бідності, експлуатації та несправедливості.
Основні представники
Кіно:
- Роберто Росселліні: "Рим, відкрите місто" (1945), "Німеччина, рік нульовий" (1948)
- Вітторіо Де Сіка: "Крадій велосипедів" (1948), "Чудо в Мілані" (1951)
- Лукіно Вісконті: "Земля тремтить" (1948), "Найтепліший місяць" (1950)
- П'єр Паоло Пазоліні: "Аккатоне" (1961), "Євангеліє від Матвія" (1964)
Література:
- Чезаре Павезе: "Місяць і багаття" (1950), "Красиве літо" (1950)
- Елио Вітторіні: "Червона гвоздика" (1948), "Чоловіки і політика" (1956)
- Васко Пратоліні: "Метельо" (1945), "Квартал" (1947)
- Карло Леві: "Христос зупинився в Еболі" (1945)
Вплив і значення
Італійський неореалізм мав великий вплив на світове кіно та літературу, зокрема на французьку Нову хвилю, американський незалежний кінематограф та латиноамериканський магічний реалізм. Він сприяв зростанню реалізму в мистецтві, показавши, що навіть найпростіші й повсякденні історії можуть бути потужними та значущими.
Занепад
Неореалістичний рух пішов на спад наприкінці 1950-х років, частково через економічне зростання в Італії, що відволікло увагу від соціальних проблем. Крім того, деякі критики вважали, що неореалізм став занадто формульним і втратив свою творчу силу.
Італійський неореалізм був коротким, але значущим рухом, який здійснив революцію в кіно та літературі. Він показав, що мистецтво може бути як потужним документом свого часу, так і засобом соціальних змін.
Часті запитання
- Коли виник неореалізм в Італії? Кінець 1940-х років.
- Які основні принципи неореалізму? Документальність, увага до повсякденного життя, прості сюжети та соціальна критика.
- Хто були найвідомішими представниками неореалізму в кіно? Роберто Росселліні, Вітторіо Де Сіка та Лукіно Вісконті.
- Який вплив неореалізму на світове мистецтво? Сприяв зростанню реалізму в кіно та літературі.
- Чому неореалізм пішов на спад? Економічне зростання та критика за формульність.