Закон України «Про виконавче провадження» (2016)
Загальні положення
Закон України "Про виконавче провадження" (далі – Закон) регулює порядок примусового виконання рішень судів та інших органів, що підлягають виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Закон визначає повноваження органів державної виконавчої служби, порядок здійснення ними виконавчих дій, а також права та обов'язки сторін виконавчого провадження.
Предмет регулювання
Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з примусовим виконанням:
- судових рішень;
- рішень інших органів, що підлягають виконанню у примусовому порядку;
- виконавчих документів, виданих на підставі зазначених рішень.
Органи державної виконавчої служби
Примусове виконання рішень здійснюють органи державної виконавчої служби, до яких належать:
- Державна виконавча служба України;
- Територіальні органи Державної виконавчої служби України;
- Відділи державної виконавчої служби.
Повноваження органів державної виконавчої служби
Органи державної виконавчої служби мають повноваження:
- здійснювати виконавчі дії, передбачені Законом;
- проводити розшук боржника та його майна;
- накладати арешт на майно боржника;
- описувати та вилучати майно боржника;
- реалізовувати вилучене майно;
- стягувати кошти з рахунків боржника;
- залучати до виконання виконавчих дій фахівців;
- накладати на боржника обмеження у вигляді заборони на виїзд за кордон, використання водійського посвідчення тощо.
Права та обов'язки сторін виконавчого провадження
Сторонами виконавчого провадження є:
- стягувач (особа, на користь якої винесено рішення);
- боржник (особа, зобов'язана виконати рішення);
- державний виконавець.
Права стягувача:
- отримувати інформацію про хід виконавчого провадження;
- вносити пропозиції щодо способу і порядку виконання рішення;
- оскаржувати дії державного виконавця.
Обов'язки стягувача:
- надавати державному виконавцю необхідну інформацію та документи;
- сплачувати виконавчий збір.
Права боржника:
- знайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
- вносити заперечення щодо виконання рішення;
- оскаржувати дії державного виконавця.
Обов'язки боржника:
- добровільно виконати рішення;
- надавати державному виконавцю необхідну інформацію та документи;
- не перешкоджати здійсненню виконавчих дій.
Порядок примусового виконання рішень
Примусове виконання рішень здійснюється за заявою стягувача. Заява подається до органу державної виконавчої служби за місцем проживання або місцезнаходженням боржника.
Державний виконавець протягом трьох днів з моменту надходження заяви відкриває виконавче провадження. На виконання рішення відводиться строк до шести місяців.
Якщо боржник не виконає рішення в добровільному порядку, державний виконавець вживає заходів примусового виконання, передбачених Законом.
Відповідальність за порушення законодавства про виконавче провадження
За порушення законодавства про виконавче провадження передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.
Закон України "Про виконавче провадження" є важливим правовим актом, який забезпечує примусове виконання рішень судів та інших органів. Закон визначає повноваження органів державної виконавчої служби, порядок здійснення ними виконавчих дій, а також права та обов'язки сторін виконавчого провадження. Ефективне виконання Закону сприяє відновленню порушених прав, захисту інтересів громадян та держави.
Часто задаються питання
Хто здійснює примусове виконання рішень судів та інших органів?
- Органи державної виконавчої служби України.
Які повноваження мають органи державної виконавчої служби?
- Здійснювати виконавчі дії, накладати арешт на майно, стягувати кошти з рахунків боржника тощо.
Хто є сторонами виконавчого провадження?
- Стягувач, боржник та державний виконавець.
У який термін державний виконавець відкриває виконавче провадження?
- Протягом трьох днів з моменту надходження заяви.
Які заходи примусового виконання рішень може застосувати державний виконавець?
- Опис та вилучення майна, реалізація вилученого майна, стягнення коштів з рахунків боржника, накладення обмежень на боржника тощо.
Опубліковано