Західні варвари

Визначення та походження поняття

У контексті китаєцентричної політичної філософії термін "Західні варвари" (кит. 戎, жун, «душогуби»; кит. 西戎, сіжун, «західні душогуби») застосовується для позначення усіх мешканців землі, що проживають на захід від Китаю, а саме в західній частині Євразійського степу, ісламському світі, Європі та Африці, які не визнавали примату китайського імператора.

Китай, сприймаючи себе як "Серединну імперію" (кит. 中國, Чжунґо) і центр цивілізованого світу, розглядав інші народи як варварів, які перебували на нижчих ступенях розвитку. Ця концепція виникла ще в давнину і була успадкована наступними китайськими династіями.

Типи західних варварів

У китайській класичній літературі згадуються різні типи західних варварів, залежно від їхнього географічного розташування та культурних відмінностей:

• Хуну (кит. 匈奴) – кочовий народ, що мешкав у степах Центральної Азії.
• Сяньбі (кит. 鮮卑) – кочовий народ, що виник у східній частині Центральної Азії.
• Дінліни (кит. 丁零) – кочовий народ, що жив на північ від Сяньбі.
• Цидань (кит. 契丹) – кочовий народ, що мешкав у сучасній Північній Китаї та Монголії.
• Чжурчжені (кит. 女眞) – кочовий народ, що жив у сучасній Маньчжурії.

Відносини Китаю з західними варварами

Відносини між Китаєм і західними варварами були складними і характеризувалися періодами конфліктів і співпраці.

• Конфлікти – Китай часто стикався з набігами та вторгненнями з боку кочових народів, які прагнули захопити китайські землі та ресурси. Для захисту від цих загроз Китай будував Велику китайську стіну і проводив оборонні кампанії.
• Співпраця – У період миру Китай і західні варвари встановлювали торговельні відносини і обмінювалися технологіями та культурами. Торгові шляхи, такі як Шовковий шлях, поєднували Китай з народами Близького Сходу, Центральної Азії та Європи.

Зміна ставлення до західних варварів

З часом ставлення Китаю до західних варварів змінювалося. У пізніший період Танської династії (618-907) розширення ісламського світу на захід призвело до припливу нових культурних впливів, що змусило Китай переглянути своє сприйняття західних народів.

У період Сунської династії (960-1279) Китай установив дипломатичні відносини з європейськими державами, такими як Венеція і Генуя. Це сприяло збільшенню взаємодії з Європою і поширенню нових знань і технологій.

Сучасне розуміння терміна

У сучасному Китаї термін "західні варвари" зазвичай не використовується в його класичному сенсі. Однак деякі вчені та публіцисти час від часу звертаються до цієї концепції для обговорення відносин Китаю з іншими культурами та геополітичних питань.

Концепція "Західних варварів" у китаєцентричній політичній філософії відображала сприйняття Китаєм свого місця в світі та ставлення до людей, які мешкали за його межами. З часом ставлення Китаю до західних варварів змінилося, від початкового зневаження до більшого визнання їх ролі у світових справах.

5 запитань, що часто задаються

1. Хто такі західні варвари?
2. Які типи західних варварів існували?
3. Якими були відносини Китаю з західними варварами?
4. Як змінювалося ставлення Китаю до західних варварів?
5. Як сучасний Китай розуміє концепцію західних варварів?

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 26 04 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.