Конвенція СНД про права та основні свободи людини

Історія та правовий статус

Конвенція СНД про права та основні свободи людини є міжнародною угодою, підписаною 26 травня 1995 року. Вона набирає чинності після ратифікації її трьома країнами (стаття 38). Станом на 2023 рік, Конвенцію ратифікували лише чотири держави: Білорусь, Молдова, Таджикистан та Туркменістан.

Співвідношення з іншими міжнародними договорами

Конвенція СНД про права та основні свободи людини доповнює та розвиває положення Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права та інших міжнародних правових актів.

Структура та зміст

Конвенція складається з 9 розділів та 38 статей. Вона містить положення про:

• Право на життя (стаття 2)
• Заборона катувань, нелюдського чи принизливого поводження (стаття 3)
• Право на свободу та особисту недоторканність (стаття 4)
• Право на справедливий судовий розгляд (стаття 5)
• Право на свободу совісті (стаття 6)
• Право на свободу думки та слова (стаття 7)
• Право на мирні збори та асоціації (стаття 8)
• Право на власність (стаття 10)
• Захист меншин (стаття 13)

Механізм реалізації

Конвенція передбачає створення Комісії з прав людини СНД, яка здійснює моніторинг виконання державами-учасницями їхніх зобов'язань за Конвенцією. У 2021 році відбулося засідання експертної групи щодо створення Комісії.

Ратифікація та виконання

Ратифікація Конвенції свідчить про згоду держави на її положення та приєднання до міжнародної спільноти у справі захисту прав людини. Виконання Конвенції передбачає втілення її норм у національне законодавство, а також забезпечення ефективного механізму захисту прав та свобод людини.

Конвенція СНД про права та основні свободи людини є важливим документом, який сприяє захисту та розвитку прав людини на просторі СНД. Ратифікація та ефективне виконання Конвенції свідчать про прихильність держав до принципів демократії, верховенства права та поваги до прав людини.

Часті запитання

1. Які держави ратифікували Конвенцію СНД про права та основні свободи людини?
2. Які основні права та свободи гарантуються Конвенцією?
3. Який орган здійснює моніторинг виконання Конвенції?
4. Яке значення має ратифікація Конвенції для держави?
5. Що передбачає виконання Конвенції державами-учасницями?

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 28 04 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.