Давньослов’янський календар
“`html
Характеристика календаря
Давньослов’янський календар є умовною назвою комплексу календарних уявлень, які існували в язичницькій культурі слов’ян. Ці уявлення вплинули на формування календарних систем слов’янських народів у період християнізації. Календар стосувався способів підрахунку днів, місяців і років.
Одиниці часу
Доба
Доба у давніх слов’ян поділялася на день і ніч. День тривав від сходу до заходу сонця, а ніч — від заходу до сходу сонця. Поняття “година” як одиниця часу з’явилося пізніше, під впливом християнського календаря.
Тиждень
Тижня у давньослов’янському календарі не було. Однак, існувало поняття “седьмиця”, яке означало сім послідовних днів і пов’язувалося з фазами Місяця.
Місяць
Місяць у слов’ян називався “мѣсяць” і мав циклічність у 29-30 днів. Назва походить від зміни фаз Місяця (молодик, зростання, повня, спад). У році було 12 місяців.
Рік
Рік у слов’ян тривав від весняного рівнодення до весняного рівнодення і поділявся на чотири пори року:
* Весна (Ярило, Лельник): березень – травень
* Літо (Купало, Перун): червень – серпень
* Осінь (Світовид, Велес): вересень – листопад
* Зима (Мара, Коляда): грудень – лютий
Святкові дні
Давньослов’янський календар був тісно пов’язаний з язичницькими святами та обрядами, які відзначалися в певні дати календарного року. Серед найважливіших свят були:
* Коляда (22 грудня): Святкування зимового сонцестояння, народження нового сонця
* Масляна (кінець лютого): Свято проводів зими та зустрічі весни
* Купала (24 червня): Свято літнього сонцестояння, очищення та родючості
* Обжинки (друга половина серпня): Свято збору врожаю
Вплив християнського календаря
Після прийняття християнства календарна система слов’ян зазнала значних змін. Християнський календар має лінійну, а не циклічну структуру та заснований на календарі Юлія Цезаря. Однак, деякі елементи давньослов’янського календаря збереглися в народних традиціях і сільськогосподарських календарних обрядах.
Давньослов’янський календар відображав уявлення слов’ян про час та був тісно пов’язаний з їх язичницькою культурою. Елементи цього календаря продовжують впливати на календарні системи та народні традиції слов’янських народів навіть сьогодні.
Часті питання
1. Чи був у давніх слов’ян тиждень?
2. Від чого походить назва “мѣсяць”?
3. Які чотири пори року виділялися у давньослов’янському календарі?
4. Яке язичницьке свято символізувало народження нового сонця?
5. Який вплив мав християнський календар на давньослов’янський календар?
“`
Опубліковано