Зібрання малоросійських прав 1807

Історичний контекст

"Зібрання малоросійських прав" 1807 – це кодифікаційний акт, що систематизував цивільне законодавство, що діяло на Лівобережній Україні в період Російської імперії. Складено воно було на початку XIX століття, як результат тривалої роботи з упорядкування українського права.

Створення та джерела

Розробка "Зібрання малоросійських прав" була доручена 6-му відділенню 2-ї експедиції Комісії для складання законів, утвореної у 1804 році. Групу, що опрацьовувала право лівобережних губерній (Чернігівська та Полтавська), очолював український правознавець Федір Давидович.

У процесі роботи над "Зібранням" використовувалися різні джерела, зокрема:

• Норми звичаєвого права
• Литовські статути (1529, 1566, 1588)
• "Саксонське зерцало" (збірник германського права XIII століття)

Структура та зміст

"Зібрання малоросійських прав" поділялося на 3 частини, викладені в 5 книгах:

Частина 1:

• Право- та дієздатність особи
• Порядок взяття шлюбу
• Майнові та особисті взаємовідносини подружжя
• Взаємовідносини батьків і дітей

Частина 2:

• Зобов'язальне право (осудність, виявлення волі, договори)

Частина 3:

• Регулювання майнових відносин
• Власності, способи її набуття
• Спадкові відносини
• Поземельне право
• Строк давності

Значення та передумови прийняття

"Зібрання малоросійських прав" мало важливе значення для правової системи Лівобережної України, оскільки систематизувало та впорядкувало діючі норми цивільного законодавства, які до цього були розпорошені та не систематизовані. Це забезпечувало більш точне та справедливе застосування права.

Передумовами для прийняття "Зібрання" було:

• Необхідність узгодження українського законодавства з російським
• Бажання уніфікувати правову систему імперії
• Зростання економічних та соціальних зв'язків між різними частинами України

Використання та вплив

"Зібрання малоросійських прав" використовувалося в судовій та адміністративній практиці Лівобережної України до 1835 року, коли було замінено "Зібранням цивільних законів, чинних у Російській імперії". Попри це, деякі положення "Зібрання" зберігали свою чинність до 1917 року.

Акт також мав вплив на розвиток українського правознавства, слугуючи основою для подальших досліджень з історії та теорії українського права.

"Зібрання малоросійських прав" 1807 стало важливим етапом у розвитку українського законодавства. Воно систематизувало цивільне право Лівобережної України, забезпечивши його системність та доступність для застосування на практиці. Зібрання мало вплив на подальший розвиток українського правознавства та зберігає свою історичну та наукову цінність до сьогодні.

Часті запитання

1. Хто очолював групу, що опрацьовувала право лівобережних губерній для "Зібрання малоросійських прав"?

   • Федір Давидович

2. Які джерела використовувалися при складанні "Зібрання"?

   • Норми звичаєвого права, Литовські статути, "Саксонське зерцало"

3. На яку територію поширювалося "Зібрання малоросійських прав"?

   • Лівобережна Україна (Чернігівська та Полтавська губернії)

4. Скільки часу "Зібрання" використовувалося в судовій практиці?

   • До 1835 року

5. Яким актом було замінено "Зібрання малоросійських прав"?

   • "Зібранням цивільних законів, чинних у Російській імперії"

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 10 05 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.