Печеніжинський повіт

Печеніжинський повіт (нім. Bezirk Peczeniżyn, пол. Powiat peczeniżyński) — адміністративно-територіальна одиниця, яка існувала у складі Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки та Польської Республіки. Адміністративним центром повіту було місто Печеніжин.

Походження назви

Назва повіту походить від назви його адміністративного центру — міста Печеніжин, яке, у свою чергу, назване на честь печенігів — тюркського племені, яке кочувало в цьому регіоні у IX-XI століттях.

Географічне розташування

Печеніжинський повіт розташовувався у східній частині Галичини, на кордоні з Буковиною. Він межував з такими повітами:

• на півночі — Коломийський
• на сході — Снятинський
• на південному сході — Кіцманський
• на південному заході — Чернівецький
• на заході — Заліщицький

Адміністративний поділ

Печеніжинський повіт поділявся на 55 округів:

• місто Печеніжин
• містечка: Городенка, Обертин
• села: Атаки, Багринівці, Біла, Білоусівка, Боднарів, Борщів, Будки, Бунови, Велика Будина, Великий Кунінець, Вербівці, Вишнівці, Вовківці, Волоське Поле, Галич, Гаврилів, Гончарівка, Гуменці, Дихтинець, Долішів, Дорогів, Дуба, Живанів, Заболотів, Залуччя, Заставна, Заставці, Заріччя, Зеленів, Зубів, Іванківці, Кізлів, Косів, Кремінна, Кубаївці, Купка, Лесівка, Лісна Слобідка, Лисівці, Мала Будина, Малий Кунінець, Мишин, Михів, Микулинці, Митків, Могилівка, Молдавське Поле, Нелипівці, Нижнів, Озеряни, Оршівці, Остриця, Отинія, Перегінське, Пістинь, Похівка, Пригородок, Прискіпці, Путилів, Раківчик, Репужинці, Рогиня, Розтоки, Рудка, Садки, Садиків, Синяк, Сняче, Сороки, Старий Лисець, Стиглівець, Стрільче, Ступка, Чорний Острів, Чукебів, Шишківці, Шляхтинці, Якубівка

Економіка

Економіка повіту базувалася на сільському господарстві. Основними культурами, що вирощувалися, були пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, картопля та льон. Також у повіті було розвинуте садівництво та тваринництво.

У повіті діяли численні невеликі промислові підприємства, такі як цегельні, лісопильні, млини та спиртозаводи. У місті Городенка була розташована велика текстильна фабрика.

Інфраструктура

Повітом проходила залізнична лінія Чернівці-Снятин-Заліщики, яка сполучала його з іншими регіонами Австро-Угорщини. Через повіт також проходили численні поштові та торговельні шляхи.

У місті Печеніжин діяла лікарня, а в інших населених пунктах повіту — фельдшерські пункти.

Освіта

У повітовому центрі та деяких великих селах діяли державні народні школи, а також приватні гімназії та ремісничі училища.

Культура

У повіті діяли численні культурно-освітні товариства, зокрема, "Просвіта", "Руська бесіда", "Сокіл". Видавались місцеві газети та журнали.

Історія

Печеніжинський повіт було утворено у 1867 році у складі Австро-Угорщини. Після розпаду імперії у 1918 році він увійшов до складу Західно-Української Народної республіки. У 1919 році повіт був окупований Польщею і включений до складу Станіславського воєводства.

У 1939 році, після приєднання Західної України до СРСР, повіт було розформовано, а його територія увійшла до складу Станіславської (пізніше Івано-Франківської) області.

Печеніжинський повіт був важливим адміністративно-територіальним утворенням у складі Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки та Польської Республіки. Він відігравав значну роль в економічному, культурному та політичному житті регіону.

Часто задаються питання

1. Коли було утворено Печеніжинський повіт?
2. Який був адміністративний центр повіту?
3. Які основні галузі економіки розвивалися у повіті?
4. Які важливі інфраструктурні об'єкти існували в повіті?
5. Які культурно-освітні товариства діяли в Печеніжинському повіті?

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 18 04 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.