Печеніжинський повіт

Загальна інформація

Печеніжинський повіт — адміністративно-територіальна одиниця, яка існувала в складі Австро-Угорщини, Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) та Польської Республіки. Адміністративним центром повіту було місто Печеніжин.

Історія

Австрійський період

У складі Австро-Угорської імперії Печеніжинський повіт виник в 1867 році в результаті адміністративної реформи. До його складу входила територія нинішніх Печеніжинської та Коломийської громад Івано-Франківської області.

Період ЗУНР

Після розпаду Австро-Угорської імперії у 1918 році Печеніжинський повіт увійшов до складу Західно-Української Народної Республіки.

Польський період

В результаті радянсько-польської війни 1919-1921 років Східна Галичина, в тому числі й Печеніжинський повіт, відійшла до складу Польщі. Повіт був включений до Станіславського воєводства.

Радянський період

У 1939 році, після початку Другої світової війни, Польща була окупована німецькими військами. Радянський Союз, відповідно до таємних домовленостей із Німеччиною (Пакт Молотова-Ріббентропа), окупував східну частину Польщі, до якої входив і Печеніжинський повіт.

У 1945 році, після завершення війни, територія повіту була включена до складу Української РСР. У 1946 році Печеніжинський район був скасований, а його територія розподілена між Коломийським та Снятинським районами.

Адміністративний поділ

У період Австро-Угорщини Печеніжинський повіт поділявся на 10 громад:

• Берем'яни
• Бичківці
• Видинів
• Ворона
• Заболотів
• Зеленів
• Марківка
• Печеніжин
• Снятин
• Хобень

У складі Польської Республіки кількість громад у Печеніжинському повіті скоротилася до 7:

• Видинів
• Ворона
• Печеніжин
• Снятин
• Хоростків
• Яківка
• Ясенів-Пільний

Населення

За даними австрійського перепису населення 1880 року, в Печеніжинському повіті проживало 92 508 осіб. З них 81% становили українці, 15% — поляки, 3% — євреї та 1% — інші національності.

За переписом 1931 року, проведеним у Польській Республіці, населення повіту становило 104 500 осіб. Українці складали 85% населення, поляки — 13%, євреї — 1% та інші національності — 1%.

Економіка

Основними галузями економіки Печеніжинського повіту були сільське господарство, торгівля та промисловість. У повіті вирощували пшеницю, жито, овес, ячмінь, кукурудзу та картоплю. Розвивалось тваринництво, зокрема розведення великої рогатої худоби, свиней та овець.

У Печеніжині діяв хлібокомбінат, шкіряний завод, спиртозавод та інші невеликі промислові підприємства. У повіті також проводилась торгівля сільськогосподарською продукцією та промисловими товарами.

Освіта та культура

У Печеніжинському повіті діяла мережа початкових шкіл. У повітовому центрі працювала гімназія, заснована у 1630 році.

У повіті виходили місцеві газети, що висвітлювали події регіону та політичне життя. Розвивалась народна культура, зокрема традиційне українське мистецтво, музика та танці.

Печеніжинський повіт був важливим адміністративно-територіальним утворенням у складі Австро-Угорщини, ЗУНР та Польської Республіки. У повіті розвивались економіка, освіта та культура. Після Другої світової війни територія повіту була розподілена між іншими районами Івано-Франківської області.

Часті запитання

1. У яких роках існував Печеніжинський повіт?

   • 1867-1946 роки

2. Які країни входили до складу Печеніжинського повіту?

   • Австро-Угорщина, ЗУНР, Польська Республіка

3. Яким був адміністративний центр повіту?

   • Місто Печеніжин

4. Які національності проживали в Печеніжинському повіті?

   • Українці, поляки, євреї

5. Якими галузями економіки займалось населення повіту?

   • Сільське господарство, торгівля, промисловість

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 11 04 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.