Паризька кліматична угода (2015)

Паризька угода про зміну клімату (2015)

Паризька угода – це правова угода, укладена в межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC), яка має на меті стримування глобального потепління. Угода була прийнята на 21-й Конференції UNFCCC у Парижі 12 грудня 2015 року.

Історія

Паризька угода була розроблена для заміни Кіотського протоколу, який регулював обмеження викидів парникових газів від промислово розвинених країн у період з 2008 по 2012 рік. Відмінною особливістю Паризької угоди є зобов'язання всіх держав, незалежно від рівня їх економічного розвитку, дотримуватися заходів зі скорочення викидів.

Ключові положення

Головною метою Паризької угоди є утримання підвищення середньої глобальної температури в межах 2 градусів Цельсія вище доіндустріального рівня, з подальшими зусиллями для обмеження підвищення до 1,5 градуса Цельсія. Для досягнення цієї мети угода містить такі ключові положення:

• Внески, визначені на національному рівні (NDCs): Країни зобов'язуються визначати та періодично переглядати плани скорочення викидів, які відомі як NDCs.
• Фінансування заходів щодо зміни клімату: Розвинені країни зобов'язуються надавати фінансову підтримку країнам, що розвиваються, для заходів щодо пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них.
• Прозорість і звітність: Країни повинні регулярно звітувати про свої викиди та прогрес у досягненні NDCs.
• Періодичний огляд: Угода передбачає регулярні глобальні оцінки прогресу у досягненні її цілей.

Сфера застосування

Паризька угода поширюється на всі країни, які є учасниками UNFCCC. На 2023 рік 193 країни ратифікували угоду.

Наслідки

Паризька угода мала глобальний вплив на зусилля зі стримування зміни клімату:

• Підвищення обізнаності: Угода підвищила обізнаність про небезпеку зміни клімату та мобілізувала зусилля для вирішення цієї проблеми.
• Посилення зобов'язань: Паризька угода зобов'язала країни прийняти конкретні заходи зі скорочення викидів і адаптації до наслідків зміни клімату.
• Стимулювання інновацій: Угода стимулювала інновації в технологіях чистої енергії та практиках адаптації, щоб допомогти країнам досягти своїх цілей по викидах.

Майбутнє Паризької угоди

Паризька угода – це триваючий процес, який вимагає постійної відданості та співпраці всіх зацікавлених сторін. На майбутнє угоди впливатимуть такі фактори:

• Результати Конференцій UNFCCC: Конференції UNFCCC є важливими майданчиками для перегляду прогресу та оновлення положень Паризької угоди.
• Політична воля: Зобов'язання країн щодо реалізації положень угоди залежить від політичної волі їх урядів.
• Технологічний прогрес: Прогрес у технологіях чистої енергії та адаптації може зробити досягнення цілей Паризької угоди більш доступним.

Паризька угода є важливим ом у глобальних зусиллях зі стримування зміни клімату. Угода встановлює амбіційні цілі по викидах, заохочує співпрацю та мобілізує ресурси для вирішення цієї нагальної проблеми. Успіх Паризької угоди буде залежати від постійної відданості та співпраці всіх зацікавлених сторін.

Часті запитання

1. Яка мета Паризької угоди?Мета Паризької угоди – обмежити підвищення глобальної температури в межах 2 градусів Цельсія, а в ідеалі – в межах 1,5 градуса Цельсія.

2. Що таке NDCs?NDCs – це плани скорочення викидів, які визначаються країнами на національному рівні та періодично переглядаються.

3. Які наслідки Паризької угоди?Наслідки Паризької угоди включають підвищення обізнаності, посилення зобов'язань і стимулювання інновацій в технологіях чистої енергії.

4. Чим Паризька угода відрізняється від Кіотського протоколу?Паризька угода зобов'язує всі країни, незалежно від їх рівня економічного розвитку, дотримуватися заходів зі скорочення шкідливих викидів.

5. Який статус Паризької угоди?Паризька угода була ратифікована 193 країнами і набрала чинності 4 листопада 2016 року.

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 05 12 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.