Свято-Георгіївський чоловічий монастир (Лебедин)
Історичний нарис
Свято-Георгіївський чоловічий Лебединський монастир — православний культовий заклад, що існував в урочищі Чичкова, у верхів'ях річки Турії біля села Лебедин (нині село Шполянського району Черкаської області).
За деякими свідченнями, монастир було збудовано за благословенням митрополита Київського і Галицького Діонисія (Балабана) в період між 1657 та 1667 роками. Монастир був розташований на землях під назвою Германувщина, які раніше належали Ірдинському Свято-Успенському монастирю. Ірдинський монастир був розташований за кілька кілометрів від села Мале Старосілля і був заснований, імовірно, наприкінці XVI — початку XVII століття. У 1923 році Ірдинський монастир було закрито згідно з ухвалою Черкаського окрліквідкому та постановою Малої президії ВУЦВК від 25 листопада 1924 року. На території колишнього монастиря було влаштовано лепрозорій.
Архітектура та споруди
Свято-Георгіївський монастир являв собою комплекс споруд, що складався з церкви, дзвіниці, братських келій та інших господарських будівель. Церква була дерев'яною, з трьома куполами, прикрашеними хрестами. Над входом до церкви височіла дзвіниця з шатровим верхом.
У монастирі знаходилися також братські келії, де проживали ченці. Келії були дерев'яними, з прибудовами для господарських потреб. На території монастиря також знаходилися садибні споруди, ставки та городи.
Духовне життя
Монастир був важливим духовним центром для селян навколишніх сіл. Ченці проводили богослужіння, молилися за благополуччя вірян, надавали духовну підтримку та допомогу. Монастир також займався просвітницькою та благодійною діяльністю: ченці навчали дітей грамоти та здійснювали милостиню нужденним.
Занепад та закриття
Свято-Георгіївський монастир проіснував до початку ХХ століття. У період Першої світової війни монастир був частково зруйнований. Після революції 1917 року монастир було закрито. Спочатку в будівлях монастиря була влаштована школа, а згодом — колгоспна ферма.
З часом монастирські будівлі занепали і були повністю знищені в період Другої світової війни. На місці монастиря нині залишилися лише руїни церкви та окремі фрагменти інших споруд.
Державний статус
Руїни Свято-Георгіївського монастиря мають статус пам'ятника археології місцевого значення.
Свято-Георгіївський чоловічий Лебединський монастир був важливим релігійним та культурним центром на території сучасної Черкаської області. З його історією пов'язано багато легенд та переказів, які нагадують про духовне життя наших предків.
Часті запитання
- Коли було засновано Свято-Георгіївський монастир?
За деякими свідченнями, монастир було збудовано між 1657 та 1667 роками. - Де розташовувався монастир?
Монастир розташовувався в урочищі Чичкова, у верхів'ях річки Турії біля села Лебедин. - Яка була головна церква монастиря?
Головною церквою монастиря була дерев'яна церква з трьома куполами. - Якою була доля монастиря після революції 1917 року?
Монастир було закрито і в його будівлях була влаштована школа, а згодом — колгоспна ферма. - Збереглися якісь споруди монастиря?
На місці монастиря нині залишилися лише руїни церкви та окремі фрагменти інших споруд.
Опубліковано