Беринка
Беринка: притока Гірського Тікичу
Беринка — річка в Україні, що протікає територією Звенигородського та Тальнівського районів Черкаської області. Вона є лівою притокою Гірського Тікичу, що належить до басейну Південного Бугу.
Географічні характеристики
- Витік: поблизу села Росоша Звенигородського району
- Гирло: впадає в Гірський Тікич біля села Юрківка Тальнівського району
- Довжина: 27 кілометрів
- Площа басейну: 160 квадратних кілометрів
- Русло: переважно звивисте, з крутими берегами
- Дебіт: у середньому 0,3 кубічного метра за секунду
Гідрологія
Беринка належить до рівнинних річок із помірною швидкістю течії. Вона живиться переважно за рахунок танення снігу та дощів. Середній рівень води влітку часто знижується, а взимку річка замерзає на короткий період.
Флора та фауна
Долина Беринки характеризується різноманітністю рослинності, включаючи луги, ліси та болота. У річці та її прибережній зоні зустрічається велика кількість видів риб, таких як окунь, карась, лящ та щука. Також тут мешкають різні види земноводних, плазунів, птахів та ссавців.
Екологія
Якість води в Беринці загалом задовільна, але в деяких районах спостерігається забруднення внаслідок сільськогосподарської та господарської діяльності. Створення природоохоронних зон уздовж берегів річки є важливим для збереження її природних цінностей.
Використання
Беринка має рекреаційне значення та використовується для риболовлі та відпочинку на природі. Вона також використовується для зрошення навколишніх сільськогосподарських земель.
Беринка — мальовнича річка, яка є важливим водним ресурсом для місцевих громад. Захист та збереження її екологічної цінності має вирішальне значення для майбутніх поколінь.
Часто задавані питання
- На якій висоті знаходиться витік Беринки?
- Який тип ґрунту переважає в басейні річки?
- Чи є на річці греблі або водосховища?
- Які заходи вживаються для захисту екосистеми Беринки?
- Які рекреаційні можливості доступні на берегах річки?
Опубліковано