Політика відкритих дверей
Політика відкритих дверей: стратегія США та прорив Китаю
Витоки та концепції політики відкритих дверей
– це політична доктрина Сполучених Штатів, запроваджена в Китаї в 1899-1949 роках. Суть цієї політики полягала в забезпеченні вільної торгівлі, захисті американських ділових інтересів і запобіганні поділу Китаю між іншими європейськими державами.
Засновником цієї політики вважається державний секретар США Джон Гей. Він прагнув уникнути практики "розрізання Китаю, як дині", як це відбувалося в Африці того часу.
Перша нота відкритих дверей (1899)
У своїй "Ноті відкритих дверей" від 6 вересня 1899 року Гей звернувся до провідних європейських держав, закликаючи їх підтримати наступні принципи:
- Китай повинен залишатися відкритим для торгівлі з усіма країнами на рівноправній основі.
- Держави повинні утримуватися від втручання в роботу будь-якого договірного порту або будь-яких корисливих інтересів у межах своїх сфер впливу.
- Китайська влада повинна мати право збирати мита на рівних засадах.
- Жодна держава не повинна надавати переваги власним громадянам у питаннях портових зборів або залізничних тарифів.
Ці принципи були неохоче прийняті більшістю великих держав і не мали юридичної сили або механізму забезпечення виконання.
Друга нота відкритих дверей (1900)
Під час Боксерського повстання в Китаї в 1900 році Гей опублікував Другу ноту відкритих дверей, яка підтверджувала ті самі принципи. Однак ця нота також не мала юридичної сили.
Ефективність політики відкритих дверей
Ефективність політики відкритих дверей була обмеженою:
- Вона не запобігла поділу Китаю на сфери впливу серед європейських держав.
- Вона не зуміла гарантувати рівний доступ до китайського ринку для всіх країн.
- Вона не зупинила втручання іноземних держав у внутрішні справи Китаю.
Економічна політика відкритих дверей Китаю (1978)
У 1978 році Ден Сяопін ініціював економічну політику відкритих дверей, яка дозволила іноземному бізнесу інвестувати в Китай. Ця політика започаткувала економічну трансформацію країни, перетворивши її на одну з провідних економік світу.
Сучасне значення політики відкритих дверей
Сьогодні термін "відкриті двері" використовується для описання:
- Економічної політики, яка заохочує іноземні інвестиції.
- Політичної політики, яка сприяє співпраці та взаємодії між країнами.
У неореалістичній теорії міжнародних відносин розрізняють "політичні" та "економічні" політики відкритих дверей, які застосовуються країнами в глобальному масштабі.
Політика відкритих дверей США в Китаї була спробою зберегти вплив США в цій країні та забезпечити доступ американського бізнесу до китайського ринку. Хоча її ефективність була обмеженою, ця політика стала основою для подальшої співпраці між США та Китаєм. Економічна політика відкритих дверей Китаю, навпаки, виявилася набагато успішнішою, перетворивши країну на економічну супердержаву.
Запитання, що часто задаються
- Якою була основна мета Політики відкритих дверей США?
- Хто був автором "Ноти відкритих дверей"?
- Чому європейські держави неохоче прийняли Політику відкритих дверей?
- Чи була Політика відкритих дверей ефективною в досягненні своїх цілей?
- Як економічна Політика відкритих дверей Китаю вплинула на країну?
Опубліковано