Політика великого кийка

# вікіпедія, Популярність: 25

Політика великого кийка: Імперська політика США в Латинській Америці

Що таке політика великого кийка?

Політика великого кийка була зовнішньополітичною доктриною, прийнятою Сполученими Штатами на початку 20 століття. Вона була названа на честь відомої цитати президента Теодора Рузвельта: “Говори softly and carry a big stick; you will go far.” Згідно з цією політикою, США мали право втручатися у справи інших країн, якщо їхні дії вважались шкідливими для їхніх власних інтересів. Політика великого кийка була виправдана необхідністю захисту американських громадян та майна за кордоном, а також для підтримки порядку та стабільності у Західній півкулі.

Історичний контекст

Політика великого кийка тісно пов’язана з доктриною Монро, яка була сформульована президентом США Джеймсом Монро у 1823 році. Доктрина Монро була заявою, що Сполучені Штати будуть розглядати будь-яку спробу європейських держав колонізувати або втручатися у справи країн Північної та Південної Америки як акт агресії проти США. Доктрина Монро була розширена президентом Теодором Рузвельтом, який вважав, що США мають право втручатися у справи латиноамериканських країн у разі, якщо вони не можуть підтримувати порядок і стабільність у своїх країнах.

Політика великого кийка на практиці

Політика великого кийка була застосована США у кількох випадках протягом першої половини 20 століття. Одним з найвідоміших прикладів є інтервенція США в Панамі у 1903 році. У відповідь на революцію в Панамі, яка призвела до оголошення незалежності від Колумбії, США направили війська в Панаму, щоб забезпечити незалежність нової республіки. Ця інтервенція призвела до укладення договору про Панамський канал, який давав США право на будівництво та контроль над Панамським каналом.

Іншим прикладом застосування політики великого кийка є інтервенція США у Мексиці у 1914 році. У відповідь на арешт американського журналіста у Мексиці США направили війська в Мексику, щоб змусити мексиканський уряд звільнити журналіста. Ця інтервенція призвела до виведення американських військ з Мексики.

Наслідки політики великого кийка

Політика великого кийка мала неоднозначні наслідки. З одного боку, вона допомогла США розширити свій вплив у Західній півкулі і захистити американські інтереси. Пізніше, коли почалося будівництво каналу, то воно дало можливість скоротити шлях від Східного до Західного узбережжя Америки. З іншого боку, вона також призвела до образ та ворожнечі серед народів країн Латинської Америки. Її часто критикували в Латинській Америці як імперську та інтервенціоністську. Латиноамериканські країни почали сумніватись у доброзичливості зовнішньої політики США. Вони почали думати, що США використовують силу та залякування для досягнення своїх власних цілей, в результаті в багатьох країнах з’явилися антиамериканські настрої.

Висновок

Політика великого кийка є одним з найвідоміших прикладів американського імперіалізму. Вона була ефективним інструментом для досягнення американських цілей у Латинській Америці, але також спричинила гнів і образа у багатьох країнах регіону, що вилилось в реванш в майбутньому.

Питання, що часто задаються:

1. Яка головна ідея політики великого кийка?
2. Які були причини створення політики великого кийка?
3. Які були наслідки політики великого кийка?
4. Чим політика великого кийка відрізнялась від доктрини Монро?
5. Які з прикладів застосування політики великого кийка?

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 01 01 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.