Набір даних (IBM)
Набір даних (ІВМ)
Набір даних (англ. data set) у термінології IBM — це файл, організований як послідовність записів. Термін походить з часів системи OS/360 і досі використовується її сучасними нащадками, такими як z/OS.
Історія
Термін "набір даних" був введений з появою операційної системи IBM OS/360 у 1964 році. До цього файли були відомі як записи на магнітній стрічці. З появою OS/360 файли стали більш складними, і термін "набір даних" був введений для відображення цієї складності.
Характеристика
Набори даних IBM мають такі характеристики:
- Організовані як послідовність записів
- Можуть мати різний формат і структуру
- Можуть бути розділені на блоки
- Можуть мати атрибути, такі як дозволи, дата створення і розмір
- Не можуть бути безпосередньо модифіковані після створення
Типи
Існує кілька типів наборів даних IBM, кожен з яких має своє власне призначення:
- Набори даних у прямому доступі (DASD): Зберігаються на дисках і оптимізовані для швидкого доступу до даних.
- Набори даних для послідовного доступу (SDS): Зберігаються на магнітній стрічці або інших носіях послідовного доступу.
- Набори даних для віртуального зберігання (VDAM): Використовуються для зберігання даних, які не можуть бути розміщені в наборах даних DASD або SDS.
- Набори даних для індексації послідовного доступу (ESDS): Зберігають дані в упорядкованій формі з вставленими індексами для швидкого доступу.
Роль у системі ІВМ
Набори даних є основною одиницею зберігання даних у системах IBM. Вони використовуються для зберігання всіх типів даних, включаючи дані програм, бази даних і файли користувачів.
Набір даних є важливим поняттям у системах IBM. Вони надають гнучкий і ефективний спосіб для зберігання та отримання даних.
Поширені запитання
- Що таке набір даних IBM?
- У чому різниця між набором даних і файлом?
- Які різні типи наборів даних IBM?
- У чому історія терміна "набір даних"?
- Як набори даних використовуються в системах IBM?
Опубліковано