МКМТ затягує антидемпінгове розслідування щодо імпорту шприців в Україну

міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (мкмт) двічі відкладала прийняття рішення за підсумками антидемпінгового розслідування щодо імпортованих в україну шприців, розпочате в листопаді 2017 року, повідомляє “інтерфакс-україна” з посиланням на джерело в мінекономрозвитку.

вітчизняні виробники шприців пат “гемопласт” і прат “тюмень-медико-сміла” (тмс), які ініціювали це розслідування, мотивували його зростанням імпорту з індії, туреччини та китаю щодо споживання на 13% і 120% відповідно.

“імпорт в україну шприців з індії, туреччини та китаю здійснювався в таких обсягах і на таких умовах, які могли призвести до заподіяння шкоди українським виробникам”, – вважають у компаніях.

у той же час, висновки компаній про шкоду українським виробникам суперечать позиції третього українського виробника – тов “юрія-фарм” (черкаси). ця компанія дала зрозуміти, що для неї конкуренція з імпортними аналогами не є критичною.

поточний антидемпінговий процес є третім за рахунком торговим розслідуванням проти імпорту шприців, ініційованим “гемопластом” і тмс. при цьому мкмт двічі підтримувала українських виробників і обмежувала імпорт шприців, однак, фінансове становище ініціаторів розслідування залишалося незадовільним.

зараз розслідування стосується імпорту шприців об’ємом 2 і 5 мл походженням з китаю та туреччини, а також 2, 5 і 10 мл походженням з індії.

у той же час спостерігачі відзначають, що в очікуванні введення мит і прагнучи мінімізувати ризики можливої ​​їх сплати, деякі імпортери вже почали поставки в україну шприців, яких антидемпінгове розслідування не стосується (об’ємом 2,5, 3, 5,5, 6, 7, 11 і 12 мл) .

“обґрунтованим є припущення, що можливі антидемпінгові мита негативно вплинуть лише на сумлінних імпортерів. решта компаній зможуть завозити в україну шприци інших об’ємів, на які мита не поширюватимуться. таким чином, імпортерам доведеться пройти дорогу сертифікацію “нестандартних” об’ємів шприців, що в підсумку ляже на плечі споживачів. а для самих ініціаторів розслідування ініційовані мита, відповідно, не матимуть жодного ефекту”, – відзначають експерти ринку.

окрім того, за інформацією джерела в мінекономрозвитку, мкмт не ухвалює рішення з розслідування ще з ряду причин, зокрема, через зв’язок компаній “гемопласт” і тмс з фармацевтичною групою костянтина жеваго та їх монопольного становища на ринку виробництва шприців, оскільки сукупно ці два підприємства займають близько 75% усього українського ринку виробництва.

у той же час, за даними відкритої звітності “гемопласта” і тмс, фінансові показники цих двох компаній систематично погіршувалися в період з 2012 по 2017 рр. зокрема, пат “гемопласт” збільшувало збиток з незначного прибутку 12 тис. грн. у 2013 році до збитку в розмірі 260,4 млн. грн. у 2017-му. збитки пат “гемопласт” і прат “тюмень-медико-сміла” з’явилися і збільшувалися задовго до зростання імпорту шприців в україну (2015-2016 рр.).

експерти, коментуючи ситуацію, називають сумнівним твердження, що саме імпорт шприців мав згубний вплив на виробництво в україні. зокрема, зазначається, що зв’язок між імпортом і погіршенням показників господарської діяльності підприємств, які ініціювали розслідування, простежується недостатньо чітко.

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 23 04 2019. Поданий під Україна. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете залишити відгук або трекбек на цю запис