Київський ґебіт (міський)
Київський ґебіт: Адміністративний поділ окупованого Києва під час Другої світової війни
Заснування та географія
Київський ґебіт був адміністративно-територіальною одиницею окупованої Німеччиною України під час Другої світової війни. Він був створений 1 вересня 1941 року як адміністративний центр Генеральної округи Київ Райхскомісаріату Україна. Ґебіт охоплював територію міста Києва та його передмістя.
Адміністративний устрій
На чолі Київського ґебіту стояв гебітскомісар, якого призначав рейхскомісар України. Першим гебітскомісаром Києва був оберлейтенант поліції Вермахту Людвіг Баумайстер, який перебував на посаді з вересня 1941 року до серпня 1942 року. Його наступником був майор поліції Йозеф Бругман, який керував ґебітом до його розформування у вересні 1943 року.
Ґебіт поділявся на райони (ортсгрупи, німецькою: Ortsgruppen), які, у свою чергу, складалися з округів (ортсбецирки, німецькою: Ortsbezirken). Станом на листопад 1941 року Київський ґебіт налічував 18 ортсгруп та 33 ортсбецирки.
Окупаційний режим
Німецький окупаційний режим у Київському ґебіті характеризувався жорстокою політикою щодо єврейського населення та репресіями проти українських націоналістів. Євреї були змушені носити жовті зірки, створювались єврейські гетто, а згодом проводилися масові розстріли. У травні 1943 року німецькі війська знищили Бабий Яр, де було вбито понад 33 тис. євреїв.
Українські націоналісти також зазнавали переслідувань. ОУН(б) була заборонена, а її члени заарештовувалися або розстрілювалися. Німецька влада прагнула викорінити будь-які прояви української незалежності.
Господарство та інфраструктура
Економіка Київського ґебіту була перебудована для потреб німецької армії та тилового забезпечення. Промислові підприємства були переобладнані на виробництво зброї та військового спорядження. Сільське господарство було зосереджено на поставках продовольства для німецьких військ.
Транспортна інфраструктура також зазнала змін. Залізничні лінії та автодороги були відремонтовані для транспортування німецьких військ та постачань. Київський аеропорт було розширено та використовувано як військово-повітряну базу.
Культура та освіта
Культурне та освітнє життя в Київському ґебіті зазнало обмежень та цензури. Школи та університети були закриті або перетворені на німецькі навчальні заклади. Українська мова була заборонена у публічних місцях.
З іншого боку, німецька влада проводила пропагандистські заходи, щоб отримати підтримку серед населення. Були створені німецькі газети та радіостанції, а також проводилися культурні заходи та виставки.
Розформування
Київський ґебіт був розформований у вересні 1943 року після відступу німецьких військ із Києва. Після звільнення міста радянська влада відновила його довоєнну адміністративну структуру.
Київський ґебіт був адміністративно-територіальною одиницею німецької окупації України під час Другої світової війни. Він характеризувався жорстоким окупаційним режимом, економічною експлуатацією та культурними обмеженнями. Розформування ґебіту після визволення Києва у 1943 році ознаменувало кінець німецької окупації міста.
Запитання, що часто задаються
- Коли був створений Київський ґебіт? 1 вересня 1941 року
- Хто очолював Київський ґебіт? Гебітскомісари Людвіг Баумайстер та Йозеф Бругман
- Яка була мета окупаційної політики в Київському ґебіті? Жорстокі репресії проти єврейського населення та українських націоналістів
- Як змінилося економічне життя в Київському ґебіті під час окупації? Промисловість та сільське господарство були переорієнтовані на потреби німецької армії
- Коли був розформований Київський ґебіт? Вересень 1943 року
Опубліковано