Ікавиця
Ікавиця, або ікавська вимова є одним з двох стандартних типів вимови сербохорватської мови.
Ареал поширення
Ікавиця притаманна головним чином діалектам, поширеним в центральній Далмації, які зараховують до хорватської мови (південночакавський та південнозахідний істрійський діалекти чакавського наріччя), а також на півночі Воєводини, який зараховують до сербської мови (діалекти північної частини штокавського ареалу).
Відмінності від екавиці та ієкавиці
На відміну від екавиці та ієкавиці, ікавиця вважається діалектною і не має офіційного статусу в жодній мовній нормі сербохорватської.
Фонетична особливість
Визначальною рисою ікавиці є вимова [i] на місці праслов'янського ě, що також притаманно українській мові.
Приклади
- Літо (екавиця), літо (ікавиця) – літо
- Риба (екавиця), риба (ікавиця) – риба
- Зелено (екавиця), зелено (ікавиця) – зелений
Діалекти
Ікавиця представлена у наступних діалектах:
- Хорватські діалекти:
- Південночакавський діалект
- Південнозахідний істрійський діалект
- Сербські діалекти:
- Північновоєводинський діалект
Ікавиця є одним із двох головних варіантів вимови сербохорватської мови, який відрізняється від екавиці та ієкавиці вимовою [i] на місці праслов'янського ě. Незважаючи на те, що ікавиця немає офіційного статусу, вона широко поширена в певних діалектах хорватської та сербської мов.
Часті запитання
- Де поширена ікавиця?
- Чим відрізняється ікавиця від екавиці та ієкавиці?
- Які діалекти мають ікавську вимову?
- Чому ікавиця не має офіційного статусу?
- Який звук вимовляють в ікавиці на місці праслов'янського ě?