Григор’єв Никифор Олександрович
Григор'єв Никифор Олександрович
Біографія
Никифор Олександрович Григор'єв (за однією з версій, справжнє ім'я Никифір Олександрович Серветник) народився 9 лютого 1884 року у селі Заставля, Дунаєвецького району, Хмельницької області (за іншими даними — село Верблюжка, нині — Новгородківського району Кіровоградської області, чи — село Григор'євка, нині — Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області).
Походив з бідної селянської родини. Освіту здобув у церковно-парафіяльній школі. У молодості працював сільським робітником, наймитував у поміщика. Під час російсько-японської війни (1904-1905) був призваний до царської армії, воював на Далекому Сході. Після демобілізації повернувся додому і продовжив займатися сільським господарством.
Участь в Українській революції
З початком Першої світової війни (1914-1918) Григор'єв знову був призваний до армії. Воював на Південно-Західному фронті, був поранений у 1915 році. Після лікування повернувся на фронт, де брав участь у революційних подіях 1917 року.
В 1918 році Григор'єв став одним з керівників українського повстанського руху проти німецьких окупантів та гетьмана Павла Скоропадського. Командував повстанським загоном, який згодом переріс в окрему бригаду. Григор'єв був прибічником Української Народної Республіки (УНР), але займав ліворадикальну позицію.
Громадянська війна
Після повалення гетьманату і проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) Григор'єв перейшов на бік більшовиків. Був призначений командувачем 1-ї Української Радянської армії, яка брала участь у боях проти Армії УНР та білогвардійців.
Однак незабаром Григор'єв розчарувався у більшовицькій політиці. Навесні 1919 року він підняв повстання проти радянської влади, звинувативши її у придушенні української незалежності, терорі та репресіях. Повстання швидко поширилось на значну територію України і набуло характеру масштабної антибільшовицької боротьби.
Отаманщина
Рух, очолюваний Григор'євим, став відомим як "Отаманщина". Григор'єв іменувався Отаманом Никифором і користувався значною популярністю серед селянства, яке було незадоволене більшовицькою політикою. Григор'євці здійснювали рейди по тилах радянських військ, атакували їхні частини та розпускали радянські органи влади.
Загибель
Більшовики кинули великі сили на придушення повстання Григор'єва. 27 липня 1919 року Григор'єв був смертельно поранений у селі Сентове (нині — Родниківка) Олександрівського району Кіровоградської області. Його повстанський рух був розгромлений.
Значення та оцінки
Никифор Григор'єв був однією з найяскравіших і трагічних фігур Української революції. Як командир повстанців, він показав себе як талановитий військовий керівник. Його повстання проти більшовиків стало одним з найбільших і найзапекліших проявів боротьби українського народу за незалежність.
Однак дії Григор'єва часто були суперечливими. Він звинувачувався в жорстокості, бандитизмі та політичній нестійкості. Зв'язок його руху з Отаманщиною, яка в той час набула широкого розмаху в Україні, також не сприяв однозначній оцінці його діяльності.
Незважаючи на неоднозначність, Никифор Григор'єв залишається важливою постаттю української історії. Його постання і боротьба відображають складність і суперечливість того часу, коли український народ намагався визначити своє майбутнє.
Никифор Олександрович Григор'єв був учасником Української революції та радянсько-української війни. Він очолював повстанський рух, який був одним з проявів боротьби українського народу за незалежність. Будучи складною і неоднозначною постаттю, Григор'єв відіграв значну роль в історії України першої половини ХХ століття.
Запитання, що часто задаються
- Коли і де народився Никифор Григор'єв?
- Яку роль відіграв Григор'єв в Українській революції?
- Чому Григор'єв повстав проти більшовиків?
- Як пов'язана діяльність Григор'єва з явищем Отаманщини?
- Якими були причини смерті Григор'єва і наслідки його повстання?
Опубліковано