13-й армійський корпус (Україна)
Історія створення
13-й армійський корпус (13 АК, в/ч А0796) був створений на основі 13-го гвардійського армійського корпусу Радянської Армії, який дислокувався на території України. Після розпаду СРСР в 1992 році корпус увійшов до складу Збройних Сил України.
Структура
Структура корпусу включала:
– управління (м. Рівне);
– 28-ма механізована дивізія (м. Володимир-Волинський);
– 51-ша механізована дивізія (м. Володимир);
– 1-ша гвардійська танкова дивізія (м. Новоград-Волинський);
– 66-та артилерійська бригада (м. Шепетівка);
– 336-й зенітно-ракетний полк (м. Новоград-Волинський);
– 538-й інженерно-саперний полк (м. Острог);
– 375-й понтонно-мостовий батальйон (м. Дубно);
– інші частини і підрозділи.
Бойовий склад
Загальна чисельність корпусу становила близько 25 тисяч осіб. На озброєнні перебувало:
– понад 500 танків;
– близько 1000 бойових броньованих машин;
– понад 500 артилерійських систем;
– близько 500 зенітних установок;
– інша військова техніка.
Участь у бойових діях
13-й армійський корпус не брав участі у бойових діях на території України.
Реорганізація та розформування
У 2013 році в рамках реформування Збройних Сил України 13-й армійський корпус було розформовано. Його частини і підрозділи увійшли до складу інших з’єднань і частин.
13-й армійський корпус був одним з основних оперативно-тактичних об’єднань Сухопутних військ України. Його розформування стало частиною реформи армії, спрямованої на підвищення її ефективності та мобільності.
Часто задаються питання
1. Коли було створено 13-й армійський корпус?
2. Яка була його структура?
3. Який був бойовий склад корпусу?
4. Чи брав корпус участь у бойових діях?
5. Коли і чому корпус було розформовано?