Зміячка

Зміячка (Scorzonera)

Загальна інформація

(Scorzonera) — рід квіткових рослин, що належать до родини айстрових (Asteraceae). Він налічує понад 150 видів, які поширені в Євразії, Північній Америці та Африці.

Ботанічне опис

Стебла у зміячок зазвичай прямостоячі, гіллясті, з висотою від 30 до 100 см. Листки чергові, лінійно-ланцетні або лопатчасті, часто з зубчастими або хвилястими краями.

Квітки з'являються на верхівках стебел і зібрані в кошики діаметром від 2 до 5 см. Кошики складаються з язичкових та трубчастих квіток. Язичкові квітки жовті або помаранчеві, а трубчасті — темніші.

Плоди — сім'янки довжиною від 5 до 12 мм, злегка вигнуті та з чубком з волосків.

Види зміячок

Серед найбільш відомих видів зміячок можна виділити:

• Зміячка звичайна (Scorzonera hispanica) — поширений вид з їстівним коренем, який використовується в кулінарії.
• Зміячка пурпурова (Scorzonera purpurea) — дикорослий вид з темно-пурпуровими квітками.
• Зміячка східна (Scorzonera orientalis) — багаторічник з яскравими жовтими квітками.
• Зміячка австрійська (Scorzonera austriaca) — вид зі сріблястим листям та жовтими квітками.
• Зміячка іспанська (Scorzonera hispanica) — ще один їстівний вид з чорним коренем.

Використання зміячок

Корені деяких видів зміячок, особливо зміячки звичайної та іспанської, вживають в їжу. Вони мають чорну шкірку та білу, солодку та хрустку м'якоть. Коріння зміячок багате вітамінами, мінералами та клітковиною.

Листя зміячки також можна вживати в їжу. Вони мають злегка гіркуватий присмак і багаті на вітамін С та залізо.

Лікувальні властивості

З давніх-давен зміячки використовували в народній медицині завдяки їхнім лікувальним властивостям. Коріння зміячок вважають:

• Стимулюючими травлення
• Сечогінними
• Потогінними
• Антибактеріальними
• Протизапальними

Однак слід зазначити, що необхідно проконсультуватися з лікарем перед вживанням зміячок у лікувальних цілях, оскільки деякі види можуть бути токсичними.

Вирощування зміячок

Зміячки можна вирощувати як декоративні рослини або для отримання їстівних коренів. Вони невибагливі до умов вирощування і добре ростуть на сонячних ділянках з добре дренованим ґрунтом.

Для вирощування зміячок найкраще висаджувати насіння навесні або восени на відстані 15-20 см. Рослини слід поливати регулярно, особливо в період цвітіння та формування коренів.

Коріння зміячок можна збирати наприкінці осені. Їх слід викопати, очистити від землі та зберігати в прохолодному, темному місці.

Зміячки — різноманітний рід квіткових рослин зі своєрідними чорними коренями та жовтими або помаранчевими квітками. Деякі види зміячок мають їстівні корені та листя, багаті на поживні речовини. З давніх-давен рослини використовують у народній медицині, а також вирощують як декоративні рослини.

Часті запитання

1. Які частини зміячок їстівні?

Коріння та листя деяких видів зміячок, особливо зміячки звичайної та іспанської, вживають в їжу.

2. Чим корисні зміячки?

Коріння зміячок багаті на вітаміни, мінерали та клітковину. Їм приписують різні лікувальні властивості, включаючи стимуляцію травлення, сечогінну дію та антибактеріальні властивості.

3. Як вирощувати зміячки?

Зміячки вирощують з насіння на сонячних ділянках з добре дренованим ґрунтом. Насіння висаджують навесні або восени на відстані 15-20 см і регулярно поливають.

4. Коли збирають коріння зміячок?

Коріння зміячок збирають наприкінці осені, викопуючи їх із землі та очищаючи від неї.

5. Які види зміячок найпоширеніші?

Серед найпоширеніших видів зміячок: зміячка звичайна, зміячка пурпурова, зміячка східна, зміячка австрійська та зміячка іспанська.

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 29 04 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.