Неспецифічний біль в спині: чи варто відкривати скриньку Пандори?

неспецифічний біль в спині:

потребує комплексу медикаментозного та немедикаментозного лікування
не обов’язково потребує медикаментозного лікування
обов’язково потребує медикаментозного лікування

неспецифічний біль в спині – це термін, що описує біль, який виникає у спині без конкретної ідентифікованої причини. це може бути зв’язано з різними факторами, такими як неправильна постава, м’язове напруження, стрес, травми або перевантаження м’язів.

залежно від інтенсивності та тривалості болю, можуть бути рекомендовані різні підходи до лікування:

1. комплекс медикаментозного та немедикаментозного лікування: цей підхід включає комбінацію фізичних вправ, фізіотерапії, масажу, розслаблюючих технік та ліків для зняття болю. наприклад, некстероїдні протизапальні препарати (нпвп) можуть бути призначені для зменшення запалення та болю. фізичні вправи, такі як розтяжка та зміцнення м’язів спини, можуть допомогти поліпшити поставу та зняти напругу. також можуть бути рекомендовані розслаблюючі техніки, які сприяють зниженню стресу та напруги м’язів.
2. немедикаментозне лікування: це можуть бути фізична терапія, фізіотерапія, масаж, акупунктура, кінезіотейпування та інші методи, спрямовані на поліпшення функції спини та зняття болю без використання ліків. наприклад, фізична терапія може включати різні методи, такі як ультразвукова терапія, електростимуляція, розтяжка та зміцнення м’язів.
3. медикаментозне лікування: якщо біль у спині вкрай інтенсивний або триває довгий час, лікар може рекомендувати прийом ліків для зняття болю або зниження запалення. це можуть бути нпвп, м’язові релаксанти або інші препарати, що поліпшують симптоми болю.

важливо звернутися до лікаря або фахівця з охорони здоров’я для точного діагнозу та рекомендацій щодо найкращого підходу до лікування вашого конкретного випадку неспецифічного болю в спині.

неспецифічний біль в спині зустрічається:

лише в жінок

лише у осіб літнього віку

у всіх вікових групах

лише в чоловіків

неспецифічний біль в спині може зустрічатися у всіх вікових групах і може впливати як на чоловіків, так і на жінок. цей тип болю в спині не обмежений статевим або віковим фактором. багато факторів, таких як неправильна постава, стрес, недостатня фізична активність, м’язове напруження або травми, можуть сприяти виникненню неспецифічного болю в спині у будь-яких людей, незалежно від статі або віку.

найбільш вагомим серед «великих» критеріїв міофасціального синдрому д.тревелла і д.сімонса є:

наявність тригерної точки
обмеження об’єму рухів ураженого м’язу
наявність зони відображеного болю
cкарги на локальний або регіональний біль

серед “великих” критеріїв міофасціального синдрому д. тревелла і д. сімонса наявність тригерної точки є найбільш вагомим. тригерна точка – це гіперіритована, болюча область в м’язі, яка викликає біль і може спричиняти відчуття віддзеркаленого болю у віддалених ділянках тіла.

інші критерії міофасціального синдрому включають обмеження об’єму руху ураженого м’язу, наявність зони відображеного болю (болю у віддалених ділянках, що виникає внаслідок активації тригерної точки), а також скарги на локальний або регіональний біль.

враховуючи всі ці критерії, лікар може поставити діагноз міофасціального синдрому і розробити план лікування для зняття болю та відновлення функції уражених м’язів.

що розуміють під міофасціальним больовим синдромом?

хронічний локальний незапальний м’язовий біль
гострий локальний запальний м’язовий біль
хронічний розповсюджений незапальний м’язовий біль
запальний поліміозит

міофасціальний больовий синдром (мфбс) – це стан, характеризується наявністю хронічного локального незапального м’язового болю. він виникає внаслідок утворення тригерних точок – гіперіритованих, болючих областей у скорочених м’язах. ці тригерні точки можуть викликати біль у самій точці та віддзеркалені болі у віддалених ділянках тіла, називаються зонами відображеного болю.

мфбс може бути хронічним, коли біль триває тривалий час, і локалізованим в конкретній області тіла. він характеризується незапальним болем, оскільки в ньому відсутня видима ознака запалення м’язів.

отже, правильна відповідь: хронічний локальний незапальний м’язовий біль.

неспецифічний біль в спині має наступний механізм розвитку:

ноцицептивний та ноципластичний
ноцицептивний та нейропатичний
нейропатичний та ноципластичний

неспецифічний біль в спині має переважно ноцицептивний та ноципластичний механізм розвитку.

ноцицептивний біль виникає внаслідок стимуляції ноцицепторів, спеціальних рецепторів, які реагують на потенційно травмуючі подразники. у разі неспецифічного болю в спині, це можуть бути подразники, такі як м’язове напруження, розтягнення м’язів або запалення, які активують ноцицептори у м’язах або навколишніх тканинах спини.

ноципластичний механізм розвитку болю відноситься до змін у периферійних та центральних ноцицептивних шляхах, що відбуваються під впливом тривалого болю або патологічних процесів. ці зміни можуть підсилювати сприйняття болю та збільшувати чутливість до нормальних стимулів.

нейропатичний біль, який пов’язаний з ураженням нервової системи, зазвичай не є типовим для неспецифічного болю в спині, якщо немає конкретної нервової травми або ураження.

отже, правильна відповідь: ноцицептивний та ноципластичний механізм розвитку.

передній нижній перехресний синдром – специфічна нейромускулярна модель з переважною активацією аксіальних флексорів, яка включає наступні складові патологічної постави:

поперековий гіперлордоз, грудний гіперкіфоз, протрація голови, ретрофлексія тазу, гіперрозгинання у колінному і кульшовому суглобах
поперековий гіполордоз, грудний гіпоркіфоз, протрація голови, антерофлексія тазу, гіперозгинання у колінному і кульшовому суглобах
поперековий гіполордоз, грудний гіпокіфоз, ретрація голови, антерофлексія тазу, гіперрозгинання у суглобах нижніх кінцівках
поперековий гіполордоз, грудний гіперкіфоз, протрація голови, переднє зміщення тазу та гіперрозгинання колінного і кульшового суглобів

правильна відповідь: поперековий гіполордоз, грудний гіперкіфоз, протрація голови, переднє зміщення тазу та гіперрозгинання колінного і кульшового суглобів.

передній нижній перехресний синдром (англ. lower crossed syndrome) – це специфічна нейромускулярна модель, що характеризується дисбалансом між активністю та слабкістю певних м’язів у зоні хребта та таза. в цьому синдромі спостерігається поперековий гіполордоз (зменшення природної кривизни поперекового відділу хребта), грудний гіперкіфоз (збільшення кривизни грудного відділу хребта), протрація голови (виступання голови вперед) та переднє зміщення тазу. крім того, відбувається гіперрозгинання (надмірне згинання) у колінних і кульшових суглобах.

цей нейромускулярний дисбаланс може виникати внаслідок довготривалого неправильного положення тіла, сидячого способу життя, слабкості деяких м’язів та перевантаження інших.

у чому полягає концепція м’язових ланцюгів (потягів) томаса мейерса?

в основу організації та функціонування біомеханічної системи покладає закон реципрокних відносит м’язів агоністів та антагоністів
в основу організації та функціонування біомеханічної системи покладає взаємозв’язок роботи м’язів агоністів та синергістів
в основу організації та функціонування біомеханічної системи покладає принцип ричага
в основу організації біомеханічної системи покладає принцип функціональної єдності м’язів, зв’язок, сухожиль та фасцій, об’єднаних певною біологічною задачею

в основу організації та функціонування біомеханічної системи, згідно з концепцією м’язових ланцюгів (потягів) томаса мейєрса, покладається принцип функціональної єдності м’язів, зв’язок, сухожиль та фасцій, об’єднаних певною біологічною задачею.

ця концепція вказує на те, що м’язи, зв’язки, сухожилля та фасції утворюють функціональні ланцюги або потяги, які спільно працюють для виконання певних рухових або підтримуючих функцій. ці ланцюги можуть проходити через різні ділянки тіла, з’єднуючи різні м’язи та тканини в єдину функціональну систему.

концепція м’язових ланцюгів томаса мейєрса допомагає зрозуміти взаємозв’язки та взаємодію різних елементів біомеханічної системи, які мають спільну функцію та впливають один на одного. вона використовується у сфері фізіотерапії та реабілітації для аналізу рухових відхилень, пошуку джерел болю та встановлення оптимального функціонування організму.

вираженість неспецифічного болю в спині:

не корелює з вираженістю дегенеративно-дистрофічних змін хребта
корелює з вираженістю дегенеративно-дистрофічних змін хребта

вираженість неспецифічного болю в спині може корелювати з вираженістю дегенеративно-дистрофічних змін хребта, але це залежить від конкретного випадку і індивідуальних особливостей пацієнта.

дегенеративно-дистрофічні зміни хребта, такі як остеохондроз, спондилоз, дискова грижа та інші, можуть спричиняти зміни в структурі хребта, міжхребцевих дисків та суглобів, що можуть бути супроводжені болем у спині. у деяких випадках, вираженість неспецифічного болю може корелювати зі ступенем вираженості цих дегенеративних змін.

однак, важливо зазначити, що неспецифічний біль в спині може мати різні причини, включаючи м’язове напруження, розтягнення м’язів, вади постави, неправильну підтримку спини, недостатню фізичну активність, стрес, травми тощо. в таких випадках, вираженість болю не обов’язково корелює з наявністю або ступенем вираженості дегенеративно-дистрофічних змін.

остаточний висновок про кореляцію між вираженістю неспецифічного болю і дегенеративно-дистрофічними змінами хребта може бути зроблений тільки після проведення відповідних клінічних обстежень і досліджень. консультація з лікарем спеціалістом, наприклад, ортопедом чи ревматологом, допоможе з’ясувати причини болю в спині та встановити оптимальні методи лікування.

задній нижній перехресний синдром – специфічна нейро-м’язова модель патобіомеханічної зміни постави, яка характеризується:

розслабленням m. iliopsoas та сідничних м’язів та напруженням м’язів черевної та m. erector spinae

скороченням згиначів стегна і розгиначів хребта з реципрокним розслабленням сідничних та м’язів черевного пресу

скороченням сідничних м’язів та м’язів черевного пресу і розтягненням розгиначів стегна і хребта

скороченням розгиначів стегна і хребта слабкість і розтягненням сідничних м’язів та м’язів черевного пресу

задній нижній перехресний синдром характеризується скороченням розгиначів стегна і хребта, а також слабкістю та розтягненням сідничних м’язів та м’язів черевного пресу.

цей синдром включає в себе дисбаланс між м’язовими групами передньої та задньої частини тіла. скорочення розгиначів стегна і хребта призводить до висунення таза вперед (антеропозиція) і підвищення позиції грудної ділянки хребта (гіперкіфоз), що може спричиняти появу болю і деформації постави.

у той же час, сідничні м’язи та м’язи черевного пресу стають слабкими і розтягнутими. це може призводити до недостатньої підтримки хребта, зменшення стабільності та збільшення ризику появи болю та деформацій.

лікування заднього нижнього перехресного синдрому спрямоване на відновлення балансу між різними м’язовими групами, зміцнення слабких м’язів та розтягнення скорочених м’язів. фізична терапія, заняття з розтяжки та зміцнення м’язів, а також корекція постави можуть бути включені в комплексне лікування цього синдрому. консультація з лікарем або фахівцем з фізіотерапії може допомогти у встановленні точної діагнозу та розробці плану лікування.

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 19 05 2023. Поданий під Здоров'я. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете залишити відгук або трекбек на цю запис