Літвицький Микола Олексійович
Біографія
Микола Олексійович Літвицький (13 травня 1888 – 23 березня 1939) – український державний діяч, учасник Української революції.
Народився в селі Жерденівка (нині Кам'янського району Черкаської області). Здобув юридичну освіту в Київському університеті. З 1917 року активно брав участь у політичному житті країни.
Політична діяльність
У 1917 році Літвицький очолював Київську губернську раду. Згодом став членом Української Центральної Ради та Генерального Секретаріату. У 1918 році був призначений міністром внутрішніх справ Української Народної Республіки.
В еміграції
Після поразки Української революції Літвицький емігрував до Чехословаччини. У Празі він створив Союз українських держслужбовців та став його головою. Брав активну участь у роботі українських організацій за кордоном.
Повернення в Україну
У 1924 році Літвицький повернувся в Україну. Жив у Києві, працював на різних посадах у народному господарстві. Однак у 1933 році його заарештували за підозрою в шпигунстві та антирадянській діяльності.
Загибель
23 березня 1939 року Літвицького вивезли з Києва в невідомому напрямку. 22 квітня того ж року він був знайдений мертвим у Карпатах, неподалік від села Великий Бичків. Обставини його смерті досі повністю не з'ясовані.
Пам'ять
У незалежній Україні ім'я Літвицького було реабілітовано. У його честь названо вулиці в Києві та інших українських містах. У Жерденівці встановлено пам'ятник Літвицькому.
Микола Літвицький був видатним українським державним діячем, який присвятив своє життя служінню Україні. Його діяльність стала важливим внеском у розвиток української державності та національного самоусвідомлення.
Запитання, що часто задаються
- Коли і де народився Микола Літвицький?
- Які посади обіймав Літвицький в Українській революції?
- Чому Літвицький був заарештований в 1933 році?
- За яких обставин загинув Літвицький?
- Як успадковано пам'ять про Літвицького в Україні?
Опубліковано