Барвінський Борис Федорович

Борис Федорович Барвінський: Український воїн і громадський діяч

Життєпис

Борис Федорович Барвінський народився 23 жовтня 1888 року в селі Грищинці на Черкащині. Його батько, Федір Барвінський, був відомим українським педагогом і громадським діячем. Мати, Євгенія, походила зі священницького роду. Борис мав трьох братів та сестру.

Здобувши початкову освіту в рідному селі, Барвінський продовжив навчання в Черкаській гімназії. У 1909 році вступив до Київського політехнічного інституту, де вивчав інженерну справу. У цей же час він активно брав участь у студентському русі та національно-визвольному русі.

Військова діяльність

З початком Першої світової війни Борис Барвінський добровольцем вступив до російської армії. Служив у саперному батальйоні на Південно-Західному фронті. За бойові заслуги нагороджений орденами Святого Станіслава і Святої Анни.

Після Лютневої революції в росії 1917 року Барвінський долучився до формування українських національних частин. У березні 1918 року призначений командиром 1-го полку 3-ї Української Січової стрілецької бригади. Брав участь у боях проти більшовицьких і білогвардійських військ.

У грудні 1918 року Борис Барвінський у складі Армії УНР потрапив у польський полон. У польському таборі він провів майже два роки, активно займаючись військово-освітньою і просвітницькою діяльністю серед інтернованих українських військових.

Після звільнення з полону Барвінський емігрував до Франції, а потім до США. На еміграції він був активним учасником українського громадського та політичного життя. Обіймав посади Головного командира Української народної армії в еміграції і голови Закордонного представництва УНР.

Громадська і політична діяльність

Борис Барвінський відзначався не лише своєю військовою діяльністю, а й активною громадською і політичною позицією. Він був одним із засновників Української Гельсінської групи, яка виступала на захист прав людини в Україні. Також брав участь у діяльності Українського національного об'єднання (УНО) і Всеукраїнського союзу визволення (ВСУВ).

На еміграції Барвінський присвятив себе збиранню і збереженню матеріалів про українську визвольну боротьбу. Він написав численні статті та книги з історії українського військового руху, багато з яких стали важливими джерелами для дослідження української військової історії.

Останні роки життя

У 1980 році Борис Федорович Барвінський помер у США. Похований на православному цвинтарі в Баунд Бруку, штат Нью-Джерсі.

Вшанування пам'яті

Борис Барвінський є важливою фігурою в українській історії. Його ім'я носить вулиця в Києві, а також встановлений пам'ятник у рідному селі Грищинці.

Борис Федорович Барвінський був видатним українським військовиком, громадським і політичним діячем. Він зробив значний внесок у справу української незалежності та збереження української воєнної традиції. Пам'ять про нього назавжди залишиться в серцях українців.

Питання та відповіді

1. Коли і де народився Борис Барвінський?

   • 23 жовтня 1888 року в селі Грищинці на Черкащині.

2. У яких військових частинах служив Борис Барвінський?

   • 1-й полк 3-ї Української Січової стрілецької бригади.

3. Де Барвінський провів майже два роки в полоні?

   • У польському таборі.

4. Яку посаду обіймав Борис Барвінський в еміграції?

   • Головний командир Української народної армії в еміграції.

5. Де помер Борис Барвінський?

   • У США в 1980 році.

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 29 04 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.