Заманський Борис Наумович – довідка

# вікіпедія

Борис Наумович Заманський: шлях до слави

Борис Наумович Заманський – яскравий приклад мужності, героїзму та відданості Батьківщині. Його шлях до слави розпочався на самому початку Другої світової війни. Тоді юному Борису було лише 22 роки, але він уже був готовий віддати своє життя за перемогу над нацистською Німеччиною.

І. Молодість та початок війни

Борис Наумович Заманський народився 2 листопада 1918 року в м. Харків, Україна, в родині робітників. Закінчивши школу, він працював слюсарем на заводі.

З початком війни Борис Заманський пішов на фронт добровольцем. Він був зарахований до складу 183-го окремого батальйону зв’язку 4-го гвардійського стрілецького корпусу 8-ї гвардійської армії.

ІІ. Подвиги на фронті

Борис Заманський проявив себе як відважний і самовідданий зв’язківець. Він неодноразово під вогнем противника відновлював пошкоджені лінії зв’язку, доставляв важливі повідомлення, виявляв і знищував ворожих снайперів.

У боях під Смоленськом Борис Заманський був поранений, але після нетривалого лікування повернувся на фронт.

ІІ. 1. Перший орден Слави

17 липня 1944 року, під час боїв на підступах до міста Пінськ, Борис Заманський відремонтував пошкоджену лінію зв’язку, чим забезпечив безперебійний зв’язок між командуванням і передовими частинами.

За цей подвиг він був нагороджений орденом Слави III ступеня.

ІІ. 2. Другий орден Слави

20 липня 1944 року, під час боїв за місто Люблін, Борис Заманський відбив атаку ворожої піхоти, знищивши гранатами 9 німецьких солдатів.

За цей подвиг він був нагороджений орденом Слави II ступеня.

ІІ. 3. Третій орден Слави

30 серпня 1944 року, під час боїв на річці Вісла, Борис Заманський прорвався в тил ворога, знищив ворожий спостережний пункт і захопив у полон 2 німецьких солдатів.

За цей подвиг він був удостоєний ордена Слави I ступеня.

ІІІ. Повоєнне життя

Після закінчення війни Борис Заманський повернувся до Харкова і продовжив працювати на заводі. Він користувався великою повагою серед земляків, був активним учасником ветеранських організацій.

17 жовтня 2012 року Борис Наумович Заманський помер у рідному Харкові у віці 93 років.

IV. Висновок

Борис Наумович Заманський назавжди залишиться в нашій пам’яті як герой, який проявив мужність, героїзм і відданість Батьківщині. Його подвиги є прикладом для наслідування, його ім’я вписано в історію нашої країни золотими літерами.

V. Часто задаються питання:

1. Коли народився Борис Заманський?
2. За що був нагороджений першим орденом Слави?
3. Який подвиг здійснив Заманський під час боїв за місто Люблін?
4. Як він проявив себе під час форсування річки Вісла?
5. Яким був післявоєнний шлях Бориса Заманського?

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 19 12 2023. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.