ЯКОЮ Є ГОЛОВНА ТЕЗА ЕМПІРИЗМУ НОВОГО ЧАСУ?

Емпіризм є однією з ключових філософських течій Нового Часу, що розвивалася в 17-19 столітті. Головною тезою емпіризму є твердження, що джерелом наших знань про світ є спостереження та дослідження. Емпіристи вважають, що знання народжуються через наші досвіди зовнішнього світу.

Історія емпіризму

Емпіризм як філософська доктрина був сформульований у XVII столітті, особливо великий внесок в його розвиток зробили філософи Британського дослідницького кола, зокрема Френсіс Бекон, Джон Локк та Девід Г’юм. Вони стверджували, що у всякій людині з моменту народження присутні вроджені ідеї, проте основна маса знань формується в результаті спостереження та дослідження навколишнього світу.

Суть емпіризму

Головною тезою емпіризму є ідея, що немає ніяких вроджених ідей чи принципів. Знання ми отримуємо тільки шляхом дослідження реальності, спираючись на наші власні спостереження та дослідження. За емпіристами, людина народжується з «чистим» розумом – тобто зі спрограмованою на початку розумовою поверхнею, яка є порожньою. Знання, здобуті людиною, не є вродженими, але набуваються шляхом джерел, таких як експерименти, спостереження, дослідження та послідовність.

Аргументи відвертого емпіризму

Емпірикі возз’єднав науковий метод з метою знайти найбільш достовірні знання про світ. Вони аргументували свої твердження наступними позиціями:

1. Дослідження через спостереження:

Емпіристи вважають, що свідоме спостереження здатне прояснити сутність об’єктів і явищ, надати точні описи і підтвердити зрозуміння світу. Засновники емпіризму вірили, що безпосередня взаємодія зі світом дозволяє нам формувати знання.

2. Доведення через дослід:

Емпіристи використовують експерименти та фактичні докази для переконання себе та інших у правильності своїх висновків. Це сприяє об’єктивності та надійності їх знань.

Критики емпіризму

Емпіризм також має своїх критиків. Обмежений своїм підходом до знань, емпіризм ігнорує такі аспекти, як інтуїція, внутрішній досвід та наші внутрішні переживання. Крім того, він дає обмежені можливості для пізнання реальності, тому що багато речей не можна спостерігати або експериментувати з ними, наприклад, мистецтво або метафізика.

Висновок

Головна теза емпіризму Нового Часу полягає в тому, що знання про світ формуються через спостереження та дослідження. Емпіристи вважають, що досвід та спостереження є основою нашого розуміння світу навколо нас. Це експериментальний підхід до здобуття знань, який став основою для розвитку сучасної науки.

5 популярних запитань по темі:

1. Які є ключові особливості емпіризму?
2. Які аргументи використовують емпіристи для підтвердження своїх тверджень?
3. Які критики має емпіризм?
4. Чи є обмеження в пізнанні світу за допомогою емпіризму?
5. Як емпіризм упливає на розвиток науки та суспільства взагалі?

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 05 02 2024. Поданий під Відповідь. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.