ЯКИЙ МЕТОД ОБСТЕЖЕННЯ ПОТРІБНО ВИКОНАТИ У МЕЖАХ ВТОРИННОГО ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКУ ФІБРОЗУ ПЕЧІНКИ, ЯКЩО ПОКАЗНИК ШКАЛИ FIB-4 ≥1,3?

Яка відповідь є правильною?

• Біопсію печінки
• МРТ печінки
• Транзієнтну еластографію
• NALFD Fibrosis Score (NFS)

Метод обстеження ризику фіброзу печінки при показнику FIB-4 ≥1,3

Фіброз печінки є серйозним ускладненням, яке може виникнути внаслідок різноманітних хвороб. Діагностика фіброзу печінки та вчасне виявлення його можливих ускладнень – важливі завдання для лікарів гастроентерологів та гепатологів. Один із методів визначення ризику фіброзу печінки – шкала FIB-4, яка за своїми значеннями вказує на необхідність додаткового обстеження.

Якщо показник шкали FIB-4 виявлено рівним або вищим за 1,3, то вторинне оцінювання ризику фіброзу печінки обов’язкове. Одним із варіантів обстеження може бути транзієнтна еластографія печінки. Цей метод дозволяє оцінити жорсткість тканин печінки без втручання внутрішніх органів та без болю для пацієнта.

Транзієнтна еластографія вважається швидким та надійним методом оцінки ступеня фіброзу печінки. Вона дозволяє швидко отримати результати, а також різко зменшує ризик можливих ускладнень порівняно з біопсією печінки, яка є більш інвазивною процедурою.

Таким чином, у випадку показника FIB-4 ≥1,3, оптимальним методом обстеження ризику фіброзу печінки є транзієнтна еластографія. Цей метод надійний, швидкий та безпечний, допомагаючи лікарям отримати необхідну інформацію про стан печінки пацієнта.

Отже, правильний варіант відповіді: Транзієнтна еластографія.

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 23 02 2024. Поданий під Блог. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.