Тест на оксидазу
Тест на оксидазу: призначення та принцип роботи
Тест на оксидазу є мікробіологічним методом визначення здатності бактеріального штаму синтезувати цитохром-c-оксидазу, фермент, що відіграє ключову роль в електронно-транспортному ланцюгу дихання. Результати тесту дозволяють класифікувати бактерії на оксидазопозитивні та оксидазонегативні.
Тест проводиться за допомогою реагентів, які виступають індикаторами окислювального стану. Найчастіше використовуються N,N,N′,N′-тетраметил-p-фенилендіамін (TMPD) або N,N-диметил-p-фенилендіамін (DMPD). У присутності оксидази ці реагенти окислюються, набуваючи темно-червоного або синього кольору.
Проведення тесту на оксидазу
Проведення тесту на оксидазу включає такі кроки:
- Наносимо краплю реагенту на предметне скло або іншу стерильну поверхню.
- Наносимо невелику кількість культурного матеріалу на краплю реагенту.
- Перемішуємо культуру і спостерігаємо за зміною кольору.
Інтерпретація результатів
- Оксидазопозитивні бактерії: В окисленому стані реагент набуває темно-червоного або синього кольору протягом декількох секунд після змішування з культурою.
- Оксидазонегативні бактерії: Колір реагенту залишається без змін або змінюється незначно.
Значення тесту на оксидазу
Тест на оксидазу має важливе значення в:
- Ідентифікації бактерій: Оксидазопозитивні бактерії становлять значну групу мікроорганізмів, включаючи представників родів Pseudomonas, Neisseria, Haemophilus, Alcaligenes та інших.
- Діагностиці захворювань: Деякі патогенні бактерії, такі як Neisseria meningitidis та Haemophilus influenzae, є оксидазопозитивними, що полегшує їх швидку діагностику з використанням тесту на оксидазу.
- Класифікації бактерій: Характеристика оксидазопозитивних та оксидазонегативних бактерій використовується для розподілу їх по таксономічним групам та для вивчення еволюційних зв'язків між мікроорганізмами.
Типові бактерії-продуценти оксидази
До поширених оксидазопозитивних бактерій належать:
- Pseudomonas
- Neisseria
- Haemophilus
- Alcaligenes
- Vibrio
- Campylobacter
- Moraxella
- Acinetobacter
Методичні модифікації тесту на оксидазу
Існують різні модифікації тесту на оксидазу, включаючи:
- Метод щільного паперу: Культурний матеріал наноситься на просякнутий реагентом щільний папір, і спостерігається зміна кольору.
- Метод диску: Стерильний диск, просякнутий реагентом, розміщується на поверхню культури на агаровій пластині. Результат інтерпретується за аналогією з основним методом.
- Метод тест-смужок: Спеціальні тест-смужки, просякнуті реагентом, використовуються для проведення тесту безпосередньо на культурі.
Тест на оксидазу є простим і ефективним методом визначення здатності бактерії синтезувати цитохром-c-оксидазу. Він знаходить широке застосування в мікробіології для ідентифікації бактерій, діагностики захворювань та вивчення еволюційних зв'язків між мікроорганізмами.
Часто задаються питання
- Які бактерії є типовими оксидазопозитивними? Pseudomonas, Neisseria, Haemophilus, Alcaligenes, Vibrio, Campylobacter, Moraxella, Acinetobacter.
- Як інтерпретувати результат тесту на оксидазу? Оксидазопозитивні бактерії показують зміну кольору реагенту протягом декількох секунд, оксидазонегативні бактерії не змінюють колір.
- Які модифікації тесту на оксидазу існують? Метод щільного паперу, метод диску, метод тест-смужок.
- Яке практичне значення тесту на оксидазу? Ідентифікація бактерій, діагностика захворювань, класифікація бактерій.
- Для чого використовується реагент у тесті на оксидазу? Реагент виступає індикатором окислювального стану, його окислення супроводжується зміною кольору.
Опубліковано