Статути церковні

Історичні дані

Статути церковні – це комплекс пам'яток права, що виникли протягом 11-15 століть. Їх можна поділити на кілька груп:

• Князівські статути або статути, видані від імені князя.
• Устави та уставні грамоти, що надавалися митрополичним та єпископським кафедрам.

Ці документи визначали обсяг церковної юрисдикції та джерела матеріального забезпечення. Їхнім головним завданням було юридичне оформлення прав Руської Церкви, адміністративного та фінансового поділу церковних структур, а також розмежування церковних і світських прерогатив.

Найважливіші церковні статути

Традиційно найважливіші церковні статути пов'язують з іменами київських князів Володимира Святославича та Ярослава Мудрого.

Устав князя Володимира про десятини, суди та людей церковних

Хронологічно найпершим, ймовірно, був Устав князя Володимира про десятини, суди та людей церковних. Сучасне дослідження визнає його пам'яткою домонгольського періоду. Він відомий у великій кількості списків 14-19 століть, а також у низці переробок.

Устав складається з 7 редакцій, створених протягом 13-17 століть:

• Оленінська
• Синодальна
• Варсонофієвська
• Волинська
• Печерська
• Троїцька
• Степенна (Статечна) книга

Деякі редакції додатково поділяють на ізводи.

Українські редакції Уставу

Серед українських пам'яток варто відзначити:

• Волинська редакція, що походить від тексту Кормчої, переписаної на замовлення волинського князя Володимира Васильковича 1286 року.
• Печерська редакція, що міститься у складі Патерика Києво-Печерського, відредагованого архімандритом Йосифом Тризною в середині 17 століття.

Значення церковних статутів

Церковні статути мали велике значення для розвитку Руської Церкви та державного управління:

• Встановлення юридичних, адміністративних та фінансових прав церкви.
• Розмежування церковної та світської влади.
• Регулювання церковно-господарських питань.
• Забезпечення стабільного матеріального становища духовенства.
• Для сучасних дослідників вони є цінними джерелами з історії церкви, права, суспільного і державного устрою Київської Русі та пізнішого періоду.

Статути церковні стали важливим етапом у розвитку церковного і світського права на території Київської Русі та її наступних державних утворень. Вони допомогли закріпити правовий статус церкви, розмежувати її повноваження з державною владою, забезпечити її матеріальну незалежність та сприяти її впливу в суспільстві.

Часті запитання

1. Що таке церковні статути?
2. Які найвідоміші церковні статути?
3. Яку роль відіграв князь Володимир у становленні церковного права?
4. Хто редагував Печерську редакцію Уставу?
5. Яке значення мали церковні статути для розвитку держави та церкви Київської Русі?

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 29 04 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.