Реакція кроскопуляції Бухвальда — Гартвіга

Кроскопуляція

Кроскопуляція – це органічна реакція, в якій два органічних фрагменти об'єднуються з утворенням нової хімічної зв'язки між ними. Вона відрізняється від звичайного куплювання тим, що використовує різні реакційні партнери.

Реакція кроскопуляції Бухвальда — Гартвіга

Опис

Реакція кроскопуляції Бухвальда–Гартвіга є каталізованою сполуками металів реакцією, в якій арилгалогенід або трифлат реагує з первинним або вторинним аміном з утворенням ариламіну. Ця реакція широко використовується в органічному синтезі для отримання арильних амінів, які є важливими будівельними блоками в тонкому органічному синтезі та фармацевтичній промисловості.

Механізм

Механізм цієї реакції передбачає паладій-каталізоване окиснювальне приєднання арилгалогеніду до комплексу сполуки паладію(0), що призводить до утворення проміжного комплексу арилпаладію. Потім цей проміжний продукт піддається нуклеофільному приєднанню аміну, що дає ариламін.

Каталізатор

Каталізатором реакції зазвичай виступає комбінація сполук паладію(0), таких як тетракіс(трифенілфосфін)паладій(0) (Pd(PPh3)4), і фосфінових лігандів, таких як три-трет-бутилфосфін (PtBu3). Ці каталітичні системи дозволяють проводити реакцію в м'яких умовах.

Область застосування

Реакція кроскопуляції Бухвальда–Гартвіга має широкий спектр застосувань в органічному синтезі. Вона використовується для:

  • Синтезу арильних амінів
  • Функціоналізації ароматичних сполук
  • Виготовлення лікарських засобів та інших фармацевтичних сполук
  • Синтезу складних природних продуктів

Переваги

  • Високі виходи
  • М'які умови реакції
  • Висока функціональна групова толерантність
  • Широкий спектр субстратів

Недоліки

  • Потрібно використовувати дорогі металічні каталізатори
  • Реакція може бути чутливою до вологи і кисню

Реакція кроскопуляції Бухвальда–Гартвіга є потужним методом для отримання арильних амінів і має широкий спектр застосувань в органічному синтезі. Незважаючи на деякі недоліки, її переваги, включаючи високі виходи, функціональну групову толерантність і м'які умови реакції, роблять її популярним і цінним інструментом в хімії.

Часті питання

  • Які аrilгалогеніди можуть бути використані в реакції кроскопуляції Бухвальда–Гартвіга?
    Відповідь: Широкий спектр аrilгалогенідів може бути використано, включаючи броміди, йодиди і хлориди.

  • Які аміни можуть бути використані в реакції кроскопуляції Бухвальда–Гартвіга?
    Відповідь: Як первинні, так і вторинні аміни можуть бути використані в реакції.

  • Які відмінності між реакціями кроскопуляції Бухвальда–Гартвіга і Сузукі?
    Відповідь: Реакція кроскопуляції Сузукі використовує борну кислоту в якості органометалічного реагенту, тоді як реакція кроскопуляції Бухвальда–Гартвіга використовує арилгалогенід.

  • Які переваги використання фосфінових лігандів в реакції кроскопуляції Бухвальда–Гартвіга?
    Відповідь: Фосфінові ліганди допомагають стабілізувати каталітичний комплекс паладію і покращувати вибірковість реакції.

  • Як запобігти побічні реакції в реакції кроскопуляції Бухвальда–Гартвіга?
    Відповідь: Реакцію слід проводити в інертній атмосфері, а для видалення слідів вологи і кисню зазвичай використовуються молекулярні сита.

Сподобалась стаття? Подякуйте на банку https://send.monobank.ua/jar/3b9d6hg6bd

▶️▶️▶️  Нелл Хадсон

Залишити коментар

Опубліковано на 06 05 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.

ХОЧЕТЕ СТАТИ АВТОРОМ?

Запропонуйте свої послуги за цим посиланням.
Контакти :: Редакція
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на Reporter.zp.ua.
Редакція не несе відповідальності за матеріали, розміщені користувачами та які помічені "реклама".
Сантехнік Умань