Радомишльська стоянка

1: Розташування та опис

Радомишльська стоянка – це комплекс з чотирьох пізньопалеолітичних стоянок (Радомишль I, II, III та IV), розташованих на північній околиці міста Радомишль Житомирської області. Серед місцевих жителів ця місцевість відома як "Звіринець". Пам'ятка знаходиться на рівнинному плато лівого берега річки Тетерів, на невеликому піднесенні, утвореному дніпровською мореною та перекритому супіщано-суглинистими відкладами.

2: Історія досліджень

Перші археологічні розкопки на Радомишльській стоянці проводив відомий український археолог Іван Шовкопляс у 1936-1939 роках. У 1951 році дослідження продовжив Микола Гурина, а пізніше – Борис Звіздецький. Систематичні розкопки з 1981 по 2007 роки проводили археологи Інституту археології НАН України під керівництвом Петра Борисковського.

3: Археологічні знахідки

На Радомишльській стоянці виявлено численні артефакти, що свідчать про наявність тут пізньопалеолітичного поселення мисливців на мамонтів. Знайдено численні кістяні вироби, зокрема оброблені бивні мамонтів, наконечники списів, скребла, різці та проколки. Також знайдено знаряддя з каменю – ножі, скребки, наконечники стріл та дротиків, рубила та відбійники.

4: Реконструкція способу життя

Дослідження на Радомишльській стоянці дозволили реконструювати спосіб життя пізньопалеолітичних мисливців, які населяли цю територію. Вони займалися полюванням на великих тварин, таких як мамонти, бізони та олені. Також вони збирали дикорослі рослини та виготовляли одяг зі шкір тварин. Осілість поселення була можливою завдяки наявності поблизу багатих ресурсів для полювання та збирання.

5: Наукове та культурне значення

Радомишльська стоянка є важливим археологічним пам'ятником, який надає цінну інформацію про пізній палеоліт на території України. Знайдені артефакти дозволяють простежити розвиток технологій виготовлення знарядь та реконструювати спосіб життя пізньопалеолітичних людей. Радомишльська стоянка внесена до Реєстру пам'яток археології національного значення та є об'єктом культурної спадщини України.

Радомишльська стоянка – унікальний комплекс пізньопалеолітичних стоянок, який наочно демонструє життя та побут людей у льодовиковому періоді. Археологічні знахідки вказують на розвинений рівень технологічного розвитку мисливців на мамонтів та їх адаптацію до суворих умов льодовикової ери. Стоянка є важливим об'єктом історико-культурної спадщини та постійним джерелом цінних знань для археологів та істориків.

Питання, що часто задаються

1. Чим відрізняється Радомишльська стоянка від інших пізньопалеолітичних стоянок?
2. Які артефакти було виявлено на стоянці і що вони можуть розповісти про спосіб життя наших предків?
3. Як клімат льодовикового періоду вплинув на побут мисливців, які населяли Радомишльську стоянку?
4. Чи є на Радомишльській стоянці артефакти, що вказують на духовну культуру її мешканців?
5. Яке значення має Радомишльська стоянка для розуміння історії України?

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 22 04 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.