Медіазалежність

Модель медіазалежності

Модель медіазалежності, вперше запропонована М. Л. де Флером і Сандрою Белл-Рокеш у 1976 році, досліджує взаємозв'язок між інформаційною системою (медіа-системою) та соціальною системою (інфосферою та суспільством). Модель виходить з припущення, що індивіди залежать від засобів масової інформації для задоволення своїх потреб у інформації.

Потреби людини та функції ЗМІ

Модель медіазалежності стверджує, що люди звертаються до засобів масової інформації, щоб задовольнити такі потреби:

• Пізнавальна потреба: Отримання знань, розуміння світу та розширення загального кругозору.
• Афективна потреба: Емоційне задоволення, переживання та розрядка.
• Інтегративна потреба: З'єднання з суспільством, формування соціальної ідентичності та підтримка почуття приналежності.
• Соціальна потреба: Набуття соціальних навичок, встановлення та підтримка соціальних відносин.

Засоби масової інформації виконують різні функції, щоб задовольнити ці потреби:

• Інформування: Надання новин, фактів та інших актуальних даних.
• Розважання: Забезпечення розваги, відволікання та емоційного задоволення.
• Соціалізація: Передача культурних норм, цінностей та ролей; формування соціальної ідентичності.
• Налагодження зв'язків: Сприяння спілкуванню, встановленню та підтримці соціальних відносин.

Залежність від ЗМІ та її фактори

Залежність від засобів масової інформації варіюється залежно від індивідуальних та соціальних факторів, таких як:

• Особистісні риси: Вік, стать, освіта, дохід і цінності.
• Контекст соціальної системи: Культура, соціальний клас, політичне середовище та доступ до інформації.
• Характер медіа-системи: Рівень свободи преси, різноманітність ЗМІ, доступність та економічні моделі.

Наслідки медіазалежності

Медіазалежність може мати різні наслідки:

• Позитивні наслідки:
  • Інформованість та обізнаність з актуальними подіями.
  • Розуміння різних перспектив та культур.
  • Підтримка соціальної згуртованості та участі.
• Негативні наслідки:
  • Перевантаження інформацією та сенсорна перевтома.
  • Психологічні проблеми, такі як тривога, депресія та залежність.
  • Соціальна ізоляція та зниження реальних соціальних взаємодій.

Управління медіазалежністю

Управління медіазалежністю передбачає:

• Медіаграмотність: Критична оцінка інформації, отриманої зі ЗМІ.
• Баланс споживання ЗМІ: Обмеження часу, проведеного перед екранами, та пошук альтернативних джерел задоволення потреб.
• Соціальні взаємодії: Приділення часу реальним соціальним взаємодіям, щоб компенсувати можливу ізоляцію, спричинену надмірним споживанням ЗМІ.
• Медіаполітика: Забезпечення різноманітності ЗМІ, свободи преси та доступу до достовірної інформації.

Модель медіазалежності надає теоретичну основу для розуміння взаємозв'язку між медіа-системою та соціальною системою. Вона підкреслює роль засобів масової інформації в задоволенні потреб людини та висвітлює важливість усвідомлення та управління медіазалежністю для оптимізації її наслідків.

Часто задавані питання

1. Які основні припущення моделі медіазалежності?
2. Які потреби людини задовольняють ЗМІ?
3. Які фактори впливають на залежність від ЗМІ?
4. Які позитивні та негативні наслідки медіазалежності?
5. Як можна управляти медіазалежністю?

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 13 04 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.