Гришковецька селищна громада

Гришковецька селищна громада – історичне та сучасне серце Бердичівського району Житомирщини

Історичний огляд

Територія Гришковецької селищної територіальної громади має багатовікову історію. Перші свідчення про поселення на цих землях сягають часів Київської Русі. Навколо природного озера, що нині зветься Світязь, розташовувалися давньоруські городища, а місцевість мала назву Світязька.

Згодом територія потрапила під панування Великого князівства Литовського, а після Люблінської унії – Речі Посполитої. У XV столітті землі перейшли у власність князів Острозьких, які заснували тут село Гришківці та назвали його на честь родового імені.

Входження до складу Російської імперії

У XVIII столітті Правобережна Україна входить до складу Російської імперії, а Гришківці стають частиною Волинської губернії. Згодом село отримує статус містечка і стає центром Гришковецької волості.

У ХІХ столітті Гришківці переживають економічний розквіт завдяки цукровому заводу, збудованому в 1846 році. Також у містечку розвиваються ремесла та торгівля.

ХХ століття та новітній час

Бурхливі події XX століття не оминули Гришковецьку громаду. Під час Першої світової війни територія стає ареною запеклих боїв, а містечко зазнає значних руйнувань.

У 1923 році Гришківці стають районним центром Бердичівського округу. Після ліквідації округів у 1925 році містечко потрапляє до складу Бердичівського району.

Під час Другої світової війни Гришковецька громада була окупована нацистською Німеччиною. Звільнення відбулося в 1944 році.

У 1957 році Гришківці отримують статус селища міського типу. Розпочинається період активного будівництва та розвитку селища.

Після проголошення незалежності України Гришківці стають центром однойменної селищної ради. У 2020 році в рамках адміністративно-територіальної реформи було створено Гришковецьку селищну територіальну громаду, до якої увійшли 15 населених пунктів.

Сучасна Гришковецька громада

Адміністративним центром Гришковецької селищної громади є селище Гришківці з населенням понад 5000 осіб. Громада займає площу понад 400 квадратних кілометрів. До її складу входять села:

• Бабичівка
• Березівка
• Блажевичі
• Велика П'ятигірка
• Григорівка
• Громівка
• Жовтанець
• Іванківці
• Киянківці
• Мала П'ятигірка
• Новосілка
• Стара Свердинівка
• Стрижівка

Основними галузями економіки громади є сільське господарство та переробна промисловість. На території Гришковецької громади працюють аграрні підприємства, цукровий завод, хлібозавод та інші виробничі об'єкти.

Велику роль у житті громади відіграють освіта та культура. Тут функціонують 4 загальноосвітні школи, 8 дитячих садків, Будинок культури, бібліотека та музична школа.

Видатні місця та пам'ятки

Гришковецька громада має ряд видатних місць та архітектурних пам'яток, серед яких:

Свято-Михайлівська церква – дерев'яна церква, збудована у XVIII столітті в стилі українського бароко. Входить до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Озеро Світязь – природне озеро, виникнення якого пов'язують з падінням метеорита. Унікальна екосистема озера приваблює туристів з усієї України.

Музей-садиба Євгена де М'єра – музей, присвячений життю та творчості видатного українського письменника, поета та журналіста. Розташований у селі Блажевичі.

Замок "Радомишль" – історичний замок, збудований у XVI столітті князями Радзивіллами. Розташований у сусідньому селі Радомишль.

Гришковецька селищна громада є важливою адміністративно-територіальною одиницею Бердичівського району Житомирської області. Її багата історія, унікальні природні пам'ятки та сучасна інфраструктура роблять громаду привабливою для проживання, роботи та відпочинку.

Часто задаються питання

1. Де знаходиться Гришковецька селищна громада?
2. Який адміністративний центр громади?
3. Які основні галузі економіки громади?
4. Які видатні місця є на території громади?
5. Коли була створена Гришковецька селищна територіальна громада?

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 18 04 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.