Другий зимовий похід
Другий Зимовий Похід: Військова Операція Армії УНР
Другий Зимовий Похід, також відомий як Листопадовий Рейд, був масштабною військовою операцією Армії Української Народної Республіки (УНР) проти більшовицької росії (РСФРР) у жовтні-листопаді 1921 року.
Причини та Передумови
Після поразки в першому Зимовому Поході в 1919-1920 роках, Армія УНР відійшла до Польщі, де була інтернована. Однак невдовзі серед керівництва почався розкол: частина військових на чолі з Симоном Петлюрою виступала за продовження боротьби, тоді як інші вважали, що відновлення Української держави неможливе.
У липні 1921 року польський уряд дозволив Армії УНР залишити територію Польщі та перейти до Румунії. Частина військових, яка відмовилася роззброюватися, опинилася в таборі для інтернованих недалеко від міста Ланьцут. Однак, значна кількість військових все ж вирушила в Румунію.
Планування та Підготовка Походу
У серпні 1921 року в Румунії відбулося військове засідання командування УНР, на якому й було ухвалено рішення про проведення Другого Зимового Походу. Командувачем був обраний Юрій Тютюнник, а начальником штабу став полковник Юрій Отмарштейн.
Армія складалася з 3700 військовослужбовців і 46 гармат. Перед походом була проведена значна підготовка: організовано розвідку, зібрано дані про сили більшовиків на півдні України, встановлено зв'язки з місцевим населенням.
Хід Походу
Другий Зимовий Похід розпочався 24 жовтня 1921 року з переходом радянського кордону біля села Ліпкани в Бессарабії, яка тоді входила до складу Румунії. Повстанська армія рухалася в напрямку правобережної України.
Повстанці звільнили кілька міст і сіл, поповнивши свої ряди місцевими селянами. Однак більшовики, зосередивши значні сили, почали тіснити українські війська.
Захоплення Києва було однією з головних цілей походу. Повстанці планували скористатися з повстання, яке планувалося в місті на 1-2 листопада 1921 року. Однак більшовики зірвали підготовку, а повстанська армія не встигла вчасно підійти до столиці.
Після низки поразок від більшовиків, повстанська армія була змушена відступити на захід, плануючи здійснити рейд у Галичину. Однак більшовики, підтягнувши резерви, оточили українські війська у районі Житомира.
Підрозділи Армії УНР розбилися на невеликі загони та продовжували здійснювати партизанську боротьбу на Поліссі, пізніше відступивши до Польщі та Чехословаччини.
Наслідки та Значення
Другий Зимовий Похід не досяг своєї головної мети – визволення України від більшовицької влади. Однак рейд став значним епізодом в історії української визвольної боротьби. Повстанська армія завдала серйозних втрат більшовикам, довівши, що український народ не змирився з радянською окупацією.
Наступним наслідком походу стало посилення репресій з боку більшовиків проти українського населення, зокрема на Поліссі. Після придушення повстання була проведена широкомасштабна операція "Меч", під час якої органи ЧК розстріляли без суду та слідства сотні місцевих жителів.
Другий Зимовий Похід був героїчною, хоча й невдалою спробою відродити незалежну Українську державу. Похід продемонстрував бойовий дух Армії УНР та відданість її бійців боротьбі за Україну.
Запитання, що часто задаються
- Які були головні цілі Другого Зимового Походу?
- Звільнення України від більшовиків, зокрема захоплення Києва.
- Хто очолював Другий Зимовий Похід?
- Юрій Тютюнник та Юрій Отмарштейн.
- Скільки військових брало участь у поході?
- 3700 військовослужбовців.
- Які причини призвели до невдачі походу?
- Перевага більшовицьких сил, недостатня підтримка місцевого населення, розбіжності в керівництві УНР.
- Яке значення мав Другий Зимовий Похід?
- Героїчна спроба відновити незалежну Україну, продемонструвала бойовий дух українського народу.
Опубліковано