Дебогорій-Мокрієвич Володимир Карпович

Біографія

Володимир Карпович Дебогорій-Мокрієвич народився 12 травня (24 травня за новим стилем) 1848 року в Чернігові в дворянській родині. Його батьком був відставний генерал-майор Карп Овсійович Дебогорій-Мокрієвич, а матір'ю — Анна Олександрівна, уроджена Гудович. Володимир мав старшого брата Івана, відомого українського громадського і політичного діяча.

У дитинстві Володимир навчався в приватних пансіонах у Чернігові та Києві. Після закінчення Київського кадетського корпусу у 1865 році він вступив до Московської артилерійської школи, яку закінчив у 1867 році з чином прапорщика.

Після закінчення навчання Дебогорій-Мокрієвич був відправлений на службу до Туркестану. У складі російських військ він брав участь у бойових діях проти місцевих племен.

Політична діяльність

У Туркестані Дебогорій-Мокрієвич познайомився з багатьма прогресивними людьми, зокрема з Олександром Сергійовичем Пушкіним, який був політичним засланцем. Під впливом цих людей в Дебогорії-Мокрієвича сформувалися революційні погляди.

Після повернення на батьківщину в 1871 році Дебогорій-Мокрієвич став членом таємного революційного товариства "Земля і воля". У 1874 році його заарештували за участь у підготовці замаху на царя Олександра II. Судом він був засуджений до смертної кари, яку пізніше замінили на 20 років каторги.

Дебогорій-Мокрієвич відбував покарання на Сахаліні та в Сибіру. У 1884 році за хворобою його відпустили за кордон.

У 1885 році Дебогорій-Мокрієвич став одним з організаторів "Партії народної волі". Він брав активну участь у політичній діяльності, писав статті до революційних видань.

Публіцистика і мемуари

Володимир Дебогорій-Мокрієвич був талановитим публіцистом. Він публікував статті в різних газетах і журналах, приділяючи особливу увагу національно-визвольному руху в Україні.

Під псевдонімом "Владислав" Дебогорій-Мокрієвич написав книгу "Записки революционера (По тюрьмам и этапам)", де розповів про свій революційний шлях і перебування в ув'язненні. Він також був автором мемуарів "У Сибиру. Из воспоминаний политического каторжанина" (1916), "Мое путешествие по Финляндии" (1917) та ін.

Останні роки

Після Лютневої революції 1917 року Дебогорій-Мокрієвич повернувся в Україну. Він брав участь у діяльності Центральної Ради та був членом Українського національного конгресу. Однак після приходу до влади більшовиків він емігрував за кордон.

У 1926 році Володимир Дебогорій-Мокрієвич помер від туберкульозу в місті Чирпан у Болгарії. Його прах було перепоховано на кладовищі Святої Трійці у Великому Търново.

Внесок

Володимир Дебогорій-Мокрієвич був видатним українським політичним діячем, революціонером, публіцистом та мемуаристом. Він відіграв важливу роль у національно-визвольному русі в Україні та залишив значний слід в історії української боротьби за незалежність.

Питання, що часто задаються

1. Яку роль відіграв Володимир Дебогорій-Мокрієвич у революційному русі в росії?
2. Чому Дебогорія-Мокрієвича заарештували і засудили до страти?
3. Що таке "Записки революционера (По тюрьмам и этапам)"?
4. У якій країні помер Володимир Дебогорій-Мокрієвич і де похований?
5. Які інші відомі твори написав Дебогорій-Мокрієвич?

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 19 04 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.