Будинок терпимості (фільм, 2011)
Технічна інформація
Назва: Будинок терпимості (фр. L'Apollonide (Souvenirs de la maison close))
Жанр: Драма
Режисер: Бертран Бонелло
Сценарій: Бертран Бонелло
Продюсери: Шарлотта Кастіон-Галіссон, Мішель Сейду
Композитор: Пітер фон Пульз
Оператор: Жан-Клод Лароше
Монтаж: Гійом Ландерс
Художник-постановник: Аліса Коскі
Костюми: Паскалін Шаванн
Країна виробництва: Франція
Мова: Французька
Тривалість: 125 хвилин
Прем'єра: 16 травня 2011 року (Каннський кінофестиваль)
Синопсис
Фільм «Будинок терпимості» — це історична драма, дія якої розгортається в паризькому будинку розпусти на початку XX століття. Розповідь ведеться від імені кількох дівчат, які працюють у закладі, і охоплює різні аспекти їхнього життя: від щоденного побуту та взаємин з клієнтами до особистих стосунків та мрій про майбутнє.
Головні персонажі
- Мадемуазель Маргарет: Мадам, хазяйка будинку терпимості.
- Соня: «Новенька» в будинку, юна та наївна дівчина.
- Марі: Старша повія, цинічна і незадоволена своїм життям.
- Люсі: Пихата та амбіційна повія, яка мріє стати актрисою.
- Роуз: Мовчазна та таємнича повія, яка приховує похмуре минуле.
Тематика
Фільм «Будинок терпимості» досліджує різні складні теми:
- Фемінізм та експлуатація: Фільм зображає становище жінок у патріархальному суспільстві, де вони часто піддаються експлуатації та об'єктивації.
- Сексуальність та мораль: Фільм відкрито досліджує питання сексуальності, зокрема секс-працю, та ставить під сумнів суспільні норми та моральні принципи.
- Травма та відновлення: Дівчата в будинку терпимості пережили різні форми травми, і фільм зображує їхні спроби впоратися з цим досвідом.
- Пам'ять та ностальгія: Фільм побудований на спогадах повій, і він досліджує силу пам'яті та її вплив на сприйняття минулого.
Стиль та кінематографія
Режисер Бертран Бонелло використовує різні стилістичні прийоми, щоб створити унікальну та захопливу кінематографічну мову для «Будинку терпимості».
- Натуралістична атмосфера: Натуралістична атмосфера фільму відтворює реальність будинку розпусти з його брудними стінами, тьмяним освітленням та оголеними тілами.
- Поетична чуттєвість: Попри натуралізм, фільм також має витончену та поетичну чуттєвість. Операторська робота Жана-Клода Лароша часто наголошує на красі жіночого тіла.
- Фрагментарна структура: Розповідь фільму розбита на фрагменти, що переплітаються, кожен з яких розповідає про різні події та персонажів.
Прийом критиків
«Будинок терпимості» отримав позитивні відгуки критиків, які похвалили його відверту і провокаційну природу, вірну гру акторів та унікальний кінематографічний стиль.
- The Hollywood Reporter: «Бонелло створив захопливий і непохитний фільм, який досліджує темні та заборонені місця людської сексуальності».
- Variety: «Будинок терпимості" — це сміливий і відвертий фільм, який не йде на компроміси у своєму зображенні жіночого досвіду».
- The New York Times: «"Будинок терпимості" — це незабутній і глибоко впливовий фільм, який стане віхою в кар'єрі Бонелло».
Нагороди та номінації
- Каннський кінофестиваль 2011:
- Номінація на «Золоту пальмову гілку»
- Премія Сезар 2012:
- Номінація за найкращий дизайн костюмів
- Номінація за найкращу операторську роботу
«Будинок терпимості» — це сміливий і провокаційний фільм, який надає пронизливе дослідження тем фемінізму, сексуальності, травми та пам'яті. Його відвертий і натуралістичний стиль, а також вражаючі акторські роботи роблять цей фільм незабутнім досвідом.
Запитання, що часто задаються
- Який рейтинг у фільму «Будинок терпимості»?
- Хто зіграв головні ролі у фільмі?
- На якому Каннському кінофестивалі відбулася світова прем'єра «Будинку терпимості»?
- Які нагороди отримав фільм?
- Які основні теми, які висвітлюються у фільмі?
Опубліковано