Зовнішня похідна
У диференціальній геометрії зовнішня похідна є лінійним оператором, який діє на диференціальні форми і повертає нову диференціальну форму. Вона розширює поняття диференціала функції, який є диференціальною формою нульового порядку, на довільні форми вищих порядків. Зовнішня похідна є фундаментальним інструментом у диференціальній геометрії, що дозволяє вивчати такі властивості многовидів, як кривина та топологія.
Визначення
Для диференціальною форми $\omega$ порядку $k$ зовнішня похідна, що позначається як $d\omega$, визначається як диференціальна форма порядку $k+1$, яка задовольняє наступним властивостям:
- Лінійність: $d(\omega_1 + \omega_2) = d\omega_1 + d\omega_2$.
- Правило добутку: $d(\omega_1 \wedge \omega_2) = d\omega_1 \wedge \omega_2 + (-1)^k \omega_1 \wedge d\omega_2$, де $k$ є порядком $\omega_1$.
- Правило композиції: $d(\omega \circ f) = (d\omega) \circ f$, де $f: M \rightarrow N$ — гладке відображення між многовидами $M$ та $N$.
- Правило диференціалу: $d(df) = 0$, де $f$ – гладка функція.
Геометрична інтерпретація
Зовнішня похідна диференціальної форми порядку $k$ є виміром її косого добутку з диференціальною формою порядку $n-k$, де $n$ є розмірністю многовиду. Наприклад, для 1-форми на двовимірному многовиді зовнішня похідна вимірює площу паралелограма, утвореного двома векторами, що відповідають 1-формі. Для 2-форми зовнішня похідна вимірює об'єм трикутника, утвореного трьома векторами, що відповідають 2-формі.
Фізичні застосування
Зовнішня похідна широко використовується у фізиці. Наприклад, у електромагнетизмі зовнішня похідна електромагнітного 2-тензора дає 4-форму електромагнітного поля, яка може бути використана для опису електромагнітних полів і їх взаємодії з зарядженими частинками. Зовнішня похідна також використовується в гідродинаміці для опису руху рідин і газів.
Елі Картан
Сучасне поняття зовнішньої похідної було введено французьким математиком Елі Картаном у 1899 році. Робота Картана в галузі диференціальної геометрії мала великий вплив на розвиток цієї дисципліни і заклала основи для сучасного розуміння зовнішньої похідної та її застосування.
Застосування в топології
Зовнішня похідна відіграє важливу роль у топології. Наприклад, Теорема де Рама стверджує, що будь-яка замкнена диференціальна форма на компактному многовиді є exact, тобто вона є зовнішньою похідною якоїсь іншої диференціальної форми. Теорема де Рама використовується для доведення багатьох важливих топологічних результатів, таких як Теорема вищої зв'язності.
Зовнішня похідна є важливим інструментом у диференціальній геометрії та має численні застосування в математиці та фізиці. Вона дозволяє вивчати геометричні та топологічні властивості многовидів та описувати фізичні явища.
Питання, що часто задаються
- Що таке зовнішня похідна?
- Як визначається зовнішня похідна диференціальної форми?
- Яка геометрична інтерпретація зовнішньої похідної?
- Як використовується зовнішня похідна у фізиці?
- Які основні застосування зовнішньої похідної в топології?