Забайкальська Українська Окружна Рада – довідка

# вікіпедія, Популярність: невелика

Забайкальська Українська Окружна Рада — територіальний орган національного самоврядування українського населення Забайкальщини в 1918–1922 роках

Загальний огляд

Забайкальська Українська Окружна Рада (ЗУОР) була територіальним органом національного самоврядування українського населення Забайкальщини, що існував у 1918-1922 роках. Її створення стало результатом українізації Забайкальщини, що розпочалася після Лютневої революції 1917 року і тривала до середини 1920-х років.

Передумови та утворення

Забайкальщина була одним з найбільших районів Східного Сибіру, що відзначалося значною українською діаспорою. Перші українці переселилися до цього регіону наприкінці XVIII століття, а їхня чисельність постійно зростала. У першій половині ХХ століття в Забайкальській області проживало близько 150 тисяч українців, що становило майже чверть населення краю.

Українці Забайкальщини були переважно селянами, займалися землеробством і скотарством. Вони зберігали свою культуру, мову та традиції, а також брали активну участь у громадському житті краю. У 1905 році в Читі було створено Українське товариство, що стало центром українського руху в Забайкальській області.

Після Лютневої революції 1917 року українці Забайкальщини активізували свою діяльність. Вони створювали українські товариства та громади, а також вимагали надання їм національної автономії. У квітні 1917 року в Читі відбувся перший з’їзд українців Забайкальщини, на якому було прийнято рішення про створення ЗУОР.

Діяльність ЗУОР

ЗУОР була обрана на з’їзді українців Забайкальщини в Читі в червні 1918 року. Рада складалася з 30 осіб, до її складу увійшли представники різних політичних партій та громадських організацій. Головою ЗУОР став Андрій Кириченко, юрист та громадський діяч.

Основною метою ЗУОР було здійснення національно-культурного самоврядування українського населення Забайкальщини. Рада відкривала українські школи та бібліотеки, організовувала культурні заходи та видавала українські газети та журнали. ЗУОР також займалася питаннями економічного, соціального та політичного життя українців Забайкальщини.

Склад та структури ЗУОР

ЗУОР складалася з трьох відділів: адміністративного, освітнього та культурного. Адміністративний відділ займався питаннями управління українською громадою, освітній – організацією шкільної та позашкільної освіти, а культурний – розвитком культури та мистецтва.

Рада також мала свої збройні сили – Український полк, що складався з добровольців. Полк охороняв українські села та населені пункти, а також брав участь у боях проти більшовиків та інших збройних формувань.

Розпуск ЗУОР

В 1922 році ЗУОР була розпущена більшовицькою владою. Багато її активістів були заарештовані та репресовані. Це стало кінцем української автономії в Забайкальщині та початком періоду русифікації та асиміляції українського населення краю.

Висновок

Забайкальська Українська Окружна Рада була важливим органом національного самоврядування українського населення Забайкальщини. Вона відіграла значну роль у збереженні та розвитку української культури та мови в регіоні. Розпуск ЗУОР більшовицькою владою став трагедією для українського населення Забайкальщини та призвів до втрати української автономії в цьому регіоні.

Поширені запитання

1. Чому українці переселилися до Забайкальщини?
– Наприкінці XVIII століття уряд Російської імперії почав заохочувати переселення українців з Правобережної України до Забайкальщини, щоб заселити незайняті землі та розвивати сільськогосподарське виробництво.
2. Яка була чисельність українського населення Забайкальщини?
– У першій половині ХХ століття в Забайкальській області проживало близько 150 тисяч українців, що становило майже чверть населення краю.
3. Якою була мета створення ЗУОР?
– Головною метою ЗУОР було здійснення національно-культурного самоврядування українського населення Забайкальщини.
4. Чому ЗУОР була розпущена?
– ЗУОР була розпущена більшовицькою владою в 1922 році в рамках політики русифікації та асиміляції українського населення Забайкальщини.
5. Які наслідки мав розпуск ЗУОР?
– Розпуск ЗУОР призвів до втрати української автономії в Забайкальщині та сприяв русифікації та асиміляції українського населення краю.

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 25 12 2023. Поданий під Технології. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.