ЯКОГО ЧИСЛА СВЯТКУВАЛИ РІЗДВО В КИЇВСЬКІЙ РУСІ?
Історія святкування Різдва на Київській Русі
У середньовічній Київській Русі Різдво Христове вважалося одним з найбільших і найважливіших християнських свят. Згідно з давніми християнськими обрядами, Різдво святкувалося не 25 грудня, як це відбувається у сучасних католиків та протестантів, а 7 січня за юліанським календарем.
Традиції та обряди Різдвяних свят
У середньовіччі на Русі святкування Різдва тривало багато днів. 6 січня, у Вечір Різдва, родини збирались за святковим столом, обмінювались подарунками та вітаннями. 7 січня відбувалися богослужіння і панахида за померлих. Також, в цей день відвідували родичів та друзів, обмінювалися побажаннями на новий рік.
Колядування та щедрування
Однією з найпопулярніших традицій Різдвяних свят на Київській Русі було колядування. Молодь ходила від хати до хати, співаючи колядки та просивши благословення та щедрощів від господарів. Ця традиція мала за мету принести в дім радість, тепло та віру в майбутнє.
Завершення Різдвяних свят
Святкування Різдва на Київській Русі завершувалося 19 січня, у день Обрізання Господнього. Це був останній день Різдвяних свят, після якого люди поверталися до своїх звичних щоденних справ.
Поширені питання про святкування Різдва на Київській Русі
1. Чому Різдво на Київській Русі святкували на 7 січня?
2. Які традиції Різдвяних свят були поширені на Русі у середньовіччі?
3. Як відзначалося завершення Різдвяних свят у середньовіччі?
4. Яка роль відводилась колядуванню та щедруванню під час Різдвяних свят на Київській Русі?
5. Які історичні факти вплинули на традиції святкування Різдва на Київській Русі?
Різдво в Київській Русі
Різдво у Київській Русі, також відоме як Божественне Різдво, було святковано на 7 січня за юліанським календарем. Це свято відзначалося як одне з найбільших та найулюбленіших у цьому середньовічному державі.
У середньовічній Русі різдвяні свята тривали кілька днів. Саме святкування Різдва починалося за кілька днів до 7 січня і тривало до кінця січня. Це був час радості, співу, танців, а також час для відпочинку та відпусток від повсякденних справ.
Головним символом цього свята була коляда – веселий народний обряд, пов’язаний із вітанням та побажанням збору врожаю. У рамках коляди учасники вирушали в гості до сусідів та родичів, співали колядки, грали на музичних інструментах, отримували у подарунок ласощі, гроші чи інші подарунки.
Святкування Різдва також було пов’язане із церковними обрядами та богослужіннями. Святкова літургія до Різдва називалася вечірньою і була проведена у вічній кінці X століття. Через пару століть глава Русі, Володимир Великий, перетворив це свято в обов’язкове для проведення для кожного православного християнина.
На Різдво усі мешканці Київської Русі прикрашали свої оселі та вулиці гіллям, папером, вербовими вінками, а також різдвяними іграшками. Це надавало святкового настрою та сприяло створенню атмосфери святкування.
Таким чином, Різдво в Київській Русі було важливим святом, яке об’єднувало людей у радісних та сповнених віри в майбутнє моментах. Цей день символізував початок нового життя, зустріч із теплом та бажанням добра, що принесли святкові дні.
Опубліковано