Вірус герпесу B
Захворювання, що викликається вірусом герпесу B
Вірус герпесу B (ВГВ), також відомий як Макаковий альфа-герпесвірус 1 (McHV-1), Макаковий герпесвірус 1, Герпесвірус мавпи (Cercopithecine herpesvirus 1, CHV-1) та Герпесвірус симія (Herpesvirus simiae) – це вірус із групи герпесвірусів, який циркулює серед мавп. У людей інфікування ВГВ може призвести до тяжкого, часто смертельного захворювання, відомого як Герпетичний B-енцефаліт.
Симптоми герпетичного B-енцефаліту
Симптоми герпетичного B-енцефаліту можуть виникнути через кілька тижнів або місяців після зараження ВГВ. До них можуть належати:
- Головний біль
- Лихоманка
- Нудота і блювота
- Заплутаність свідомості
- Судоми
- Параліч
- Кома
Передача вірусу герпесу B
ВГВ передається від мавп до людей через укуси, подряпини, слину або контакт з інфікованою кров'ю або тканинами. Більшість випадків зараження у людей були пов'язані з макаками-крабоїдами (Macaca fascicularis), які є поширеними домашніми вихованцями в Азії.
Діагностика та лікування вірусу герпесу B
Діагностика ВГВ зазвичай проводиться за допомогою аналізів крові на наявність антитіл або за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) для виявлення ДНК вірусу. Лікування ВГВ складне і може включати використання противірусних препаратів. У тяжких випадках може знадобитися підтримувальна терапія, така як реанімація та протисудомні препарати.
Профілактика
Найкращий спосіб запобігти зараженню ВГВ – уникати контакту з мавпами, особливо з макаками-крабоїдами. Інші запобіжні заходи включають:
- Не годувати та не гратися з мавпами в дикій природі або в неволі
- Носити захисний одяг і рукавички під час роботи з мавпами
- Повідомляти про будь-які укуси або подряпини від мавп
- Проходити постконтактну профілактику після потенційного контакту з ВГВ
Епідеміологія
ВГВ є ендемічним у Південно-Східній Азії, особливо в Таїланді, Індонезії та на Філіппінах. Зараження людей відбуваються рідко, але вони можуть мати серйозні наслідки. У Сполучених Штатах було зареєстровано лише кілька випадків герпетичного B-енцефаліту у людей.
Патофізіологія
Після зараження ВГВ входить у периферичні нерви і прямує до центральної нервової системи (ЦНС). Там вірус розмножується в нейронах, викликаючи запалення та ушкодження мозку. У тяжких випадках це може призвести до герпетичного B-енцефаліту.
Нейротропність вірусу
ВГВ є нейротропним вірусом, що означає, що він має схильність інфікувати і пошкоджувати клітини нервової системи. Це відрізняється від інших герпесвірусів, які зазвичай інфікують шкіру або слизові оболонки.
Ко-інфекції з іншими вірусами
ВГВ може супутніти з іншими вірусами, такими як вірус герпесу простого (ВПГ) та вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Ко-інфекція цими вірусами може погіршити перебіг герпетичного B-енцефаліту.
Смертність
Смертність від герпетичного B-енцефаліту залишається високою, навіть при лікуванні. За оцінками, летальність становить від 20 до 80%.
Вірус герпесу B є серйозною інфекцією, яка може викликати смертельне захворювання у людей. Уникання контакту з мавпами та дотримання інших заходів профілактики є важливими для запобігання зараженню. Раннє виявлення та лікування може покращити результати лікування, але наразі не існує специфічного лікування для герпетичного B-енцефаліту.
Часто задавані питання
Які симптоми герпетичного B-енцефаліту?
Відповідь: Головний біль, лихоманка, нудота, блювота, заплутаність, судоми, параліч і кома.Як передається вірус герпесу B?
Відповідь: Через укуси, подряпини, слину або контакт із зараженою кров'ю чи тканинами мавп.Як лікують вірус герпесу B?
Відповідь: Противірусними препаратами, а також підтримувальною терапією в тяжких випадках.Як запобігти зараженню вірусом герпесу B?
Відповідь: Уникайте контакту з мавпами, особливо з макаками-крабоїдами, і приймайте інші запобіжні заходи.Яка смертність від герпетичного B-енцефаліту?
Відповідь: Від 20 до 80%.
Опубліковано