Вірменія у складі Російської імперії

Російський протекторат та анексія Східної Вірменії

Унаслідок російсько-перської війни 1826-1828 років і Туркманчайського договору 1828 року, Східна Вірменія відійшла до Російської імперії. Це була значна територія, що охоплювала Сюніцьку та Нагірний Карабах. Вірменське населення цього регіону було переважно християнським і страждало від дискримінації та переслідувань з боку перських властей. Російська влада надавала їм захист та певні права.

У 1829 році була утворена Вірменська область, яка включала Єреван і Нахічевань. У наступні роки росія анексувала інші вірменські території на Кавказі, такі як Карська область і Імеретію.

Адміністративний устрій та національна автономія

Російська влада намагалася створити ефективну адміністративну систему у Вірменії. Області ділилися на повіти, а ними керували призначені царським урядом чиновники. Проте росія надавала вірменам певну національну автономію. Вірменська церква стала ключовим інститутом влади та культурної ідентичності.

У 1836 році був заснований Національний комітет вірмен, який об'єднав релігійних і світських лідерів для вирішення питань, що стосуються вірменського населення. Він працював як представницький орган і заступник перед російською владою.

Економічний розвиток та інтеграція в імперію

Російське правління сприяло економічному розвитку Вірменії. Російські інвестиції в інфраструктуру та освіту сприяли створенню нової еліти та розвитку національної економіки. Вірмени почали відігравати важливу роль у комерції та банківській сфері Російської імперії.

Вірменія також стала важливим військовим кордоном між росією та Персією, а також Османською імперією. Російський уряд заохочував вірменську молодь до вступу в армію та організовував козацькі підрозділи з вірмен.

Національні рухи та культурне відродження

Протягом 19-го століття у Вірменії почали формуватися національні рухи, які прагнули до більшої автономії або незалежності. Одним із найзначніших діячів цього періоду був Хачатур Абовян, який відомий як батько сучасної вірменської літератури.

Російська влада намагалася придушити ці рухи, але вони продовжували розвиватися, особливо у відповідь на пантюркістську політику Османської імперії. Вірмени посилили свої зв'язки з вірменами в інших частинах світу, особливо в Османській імперії.

Революція та утворення незалежної Вірменії

Після Лютневої революції 1917 року в росії був утворений Закавказький сейм, який об'єднав депутатів від Грузії, Азербайджану та Вірменії. Сейм проголосив незалежність Закавказзя, але він був недовговічним. Пізніше, в 1918 році, була проголошена Демократична Республіка Вірменія.

Незалежність Вірменії була короткочасною. У 1920 році радянські війська вторглися в Вірменію і встановили комуністичний режим. Вірменія стала складовою частиною Закавказької Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки, а потім і Радянського Союзу.

Період включення Східної Вірменії до складу Російської імперії мав значний вплив на історію Вірменії. Російська влада надала захист вірменському населенню, сприяла економічному розвитку та надала певну національну автономію. Це також призвело до інтеграції Вірменії в ширший російський імператорський контекст і формування вірменських національних рухів.

Запитання, що часто задаються

• Коли Східна Вірменія стала частиною Російської імперії?
• Які права надали вірменам російські власті?
• Як росія використовувала Вірменію у своїх військових цілях?
• Коли була проголошена незалежність Вірменії?
• Якими були основні характеристики національних рухів у Вірменії в 19 столітті?

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 18 04 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.