Що таке кріпацтво? Чим відрізнялося кріпацтво на території України і росії?
Кріпацтво: сутність та особливості на українських та російських землях
Кріпацтво – це форма феодальної залежності селян, яка характеризувалася прикріпленням їх до землі та підпорядкуванням адміністративній і судовій владі феодала. Це явище було поширене в багатьох країнах Європи, зокрема на території сучасної України та Росії. Однак, незважаючи на спільні риси, кріпацтво на цих землях мало свої особливості, які визначалися історичними, економічними та соціальними умовами розвитку цих регіонів.
Витоки кріпацтва
Формування кріпосного права на українських землях розпочалося значно пізніше, ніж у Московській державі. Якщо в Московії процес закріпачення селян активно розвивався з кінця XV століття, то на українських землях, які входили до складу Великого князівства Литовського, а згодом Речі Посполитої, цей процес розпочався лише в XVI столітті.
У Московській державі важливим етапом становлення кріпацтва став Судебник 1497 року, виданий Іваном III, який обмежив право селян на перехід від одного феодала до іншого. Остаточно кріпосне право було закріплено Соборним уложенням 1649 року, яке скасувало “урочні літа” – термін розшуку втікачів.
На українських землях процес закріпачення селян відбувався поступово. Важливими віхами стали:
- 1505 рік – прийняття Радомської конституції, яка обмежила право переходу селян;
- 1557 рік – проведення “Волочної поміри”, яка посилила залежність селян від землевласників;
- 1588 рік – прийняття Третього Литовського статуту, який юридично оформив кріпосне право на українських землях у складі Речі Посполитої.
Особливості кріпацтва на українських землях
Кріпацтво на українських землях мало ряд особливостей, які відрізняли його від російського варіанту:
1. Неоднорідність поширення: На Лівобережній Україні, яка увійшла до складу Російської імперії після Переяславської ради 1654 року, кріпацтво поширювалося поступово. До кінця XVII століття значна частина селян залишалася особисто вільною. На Правобережній Україні, яка до кінця XVIII століття перебувала у складі Речі Посполитої, кріпацтво було більш жорстким.
2. Вплив козацтва: Наявність козацтва як особливого стану суспільства створювала альтернативу кріпацтву. Селяни мали можливість втекти на Січ і стати вільними козаками. Це явище отримало назву “покозачення”.
3. Збереження елементів самоврядування: У багатьох українських селах зберігалися елементи громадського самоврядування, зокрема, сільські сходи та виборні посади.
4. Менша інтенсивність експлуатації: Порівняно з російськими губерніями, українські селяни часто мали менші повинності та більше особистої свободи.
Особливості кріпацтва в Росії
Російське кріпацтво мало ряд відмінних рис:
1. Ранній початок і триваліший період: Процес закріпачення селян у Росії розпочався раніше і тривав довше, ніж в Україні.
2. Більша жорстокість: Російські поміщики мали більше прав щодо своїх кріпаків, включаючи право продажу селян без землі, заслання до Сибіру, віддачі в рекрути.
3. Поширення на всі верстви селянства: У Росії кріпосне право поширювалося практично на все селянство, включаючи державних селян.
4. Обмеження особистої свободи: Російські кріпаки мали менше особистої свободи, зокрема, їм було заборонено вступати до навчальних закладів, займатися торгівлею без дозволу поміщика.
Скасування кріпацтва та його наслідки
Скасування кріпосного права в Російській імперії, до складу якої на той час входила більша частина українських земель, відбулося 19 лютого 1861 року з підписанням Олександром II Маніфесту про скасування кріпосного права. Однак процес реалізації реформи розтягнувся на десятиліття і мав свої особливості в різних регіонах імперії.
Особливості скасування кріпацтва в Україні
1. Більш сприятливі умови для селян: У багатьох українських губерніях селяни отримали більші земельні наділи порівняно з центральними російськими губерніями.
2. Збереження общинного землеволодіння: На відміну від російських губерній, де переважало общинне землеволодіння, в Україні більшого поширення набуло подвірне землеволодіння.
3. Швидша адаптація до нових умов: Українські селяни, які мали досвід самоврядування та господарювання, швидше адаптувалися до нових економічних умов.
Наслідки скасування кріпацтва
Скасування кріпосного права мало далекосяжні наслідки для розвитку як України, так і Росії:
1. Економічні зміни: Реформа сприяла розвитку капіталістичних відносин, прискорила процес індустріалізації та урбанізації.
2. Соціальні трансформації: Формування нових соціальних груп, зокрема, сільської буржуазії та сільського пролетаріату.
3. Політичні наслідки: Зростання політичної активності селянства, формування нових політичних рухів та партій.
4. Культурні зміни: Підвищення рівня освіченості селян, розвиток народної культури та мистецтва.
Висновки
Кріпацтво як форма феодальної залежності селян мало значний вплив на розвиток українських та російських земель. Незважаючи на спільні риси, воно мало свої особливості в кожному регіоні, що було зумовлено історичними, економічними та соціальними факторами.
На українських землях кріпацтво характеризувалося меншою жорстокістю, неоднорідністю поширення та збереженням елементів самоврядування. Вплив козацтва створював альтернативу кріпацтву і сприяв збереженню традицій свободи.
У Росії кріпацтво було більш жорстким, охоплювало практично все селянство і супроводжувалося значними обмеженнями особистої свободи. Процес закріпачення розпочався раніше і тривав довше, ніж в Україні.
Скасування кріпосного права в 1861 році стало поворотним моментом в історії обох країн, призвівши до значних економічних, соціальних та політичних змін. Однак, наслідки цієї реформи по-різному проявилися в Україні та Росії, що було зумовлено особливостями попереднього розвитку цих регіонів.
Розуміння особливостей кріпацтва та процесу його скасування є важливим для осмислення подальшого історичного розвитку України та Росії, формування їх соціально-економічних та політичних систем.
У вас є запитання чи ви хочете поділитися своєю думкою? Тоді запрошуємо написати їх в коментарях!
⚡⚡⚡ Топ-новини дня ⚡⚡⚡
Хто такий Такер Карлсон? Новий законопроект про мобілізацію З травня пенсію підвищать на 1000 гривень