Римська республіка (1849)

Історичний контекст

Римська республіка 1849 року виникла на хвилі революційних подій, що охопили Європу у середині ХІХ століття. Приводом до повстання в Римі послужив обмежений прогрес у реформах, ініційованих Папою Пієм IX, який був обраний на папський престол у 1846 році.

Незадоволення римлян Папською владою зростало через її авторитарний та консервативний характер. Реформи Пія IX, що мали на меті модернізацію держави, були недостатніми для багатьох лібералів та республіканців. Це невдоволення призвело до зростання руху за незалежну республіку.

Заснування республіки

9 лютого 1849 року після хвилі демонстрацій та сутичок Папа Пій IX був змушений залишити Рим і шукати притулку в Гаеті, під захистом неаполітанських військ. У Римі була проголошена Римська республіка на чолі з тріумвіратом:

• Карло Армелліні
• Джузеппе Мадзіні
• Ауреліо Саффі

Структура та політика

Римська республіка була організована за принципами лібералізму, демократії та народного суверенітету. Основні положення нової держави були закріплені в Конституції, прийнятої Установчими зборами.

Відповідно до Конституції, республіка керувалася однопалатним парламентом, обраним на основі загального виборчого права. Президентом республіки був Ауреліо Саффі.

Республіка провадила прогресивну політику, спрямовану на демократизацію та модернізацію суспільства. Вона скасувала смертну кару, запровадила свободу преси, зменшила витрати на армію та церковні потреби.

Міжнародна реакція та інтервенція

Повстання у Римі та створення республіки викликали неоднозначну реакцію у Європі. Франція, яка підтримувала Папство, розглядала республіку як загрозу своїм інтересам у регіоні.

25 квітня 1849 року французькі війська під командуванням генерала Шарля Удіно висадилися в Чівітавекк'ї та почали облогу Риму. Обороною республіки керував Джузеппе Гарібальді, який організував римський легіон.

Падіння республіки

Незважаючи на героїчну оборону, Римська республіка не змогла витримати довготривалу облогу. 30 червня 1849 року французькі війська прорвалися через стіни міста, і республіка впала.

Папська влада була відновлена. Рим став центром папських володінь, які проіснували до об'єднання Італії в 1870 році.

Значення Римської республіки

Римська республіка 1849 року стала символом боротьби за свободу, демократію та республіканські ідеали в Італії та Європі. Повстання надихнуло багатьох лібералів і революціонерів, і залишилося знаковою подією в історії італійського Рісорджименто.

Римська республіка була короткочасною, але значною історичною подією. Вона стала виразом народного невдоволення папською владою, і надихнула на подальшу боротьбу за демократичний та незалежний Італію.

Часті запитання

1. Скільки проіснувала Римська республіка 1849 року?
   104 дні

2. Хто був президентом республіки?
   Ауреліо Саффі

3. Яка подія спровокувала падіння республіки?
   Облога Риму французькими військами

4. Яке значення мала Римська республіка в історії Італії?
   Стала символом боротьби за свободу і незалежність

5. Чому Папа Пій IX був змушений залишити Рим?
   Через народні демонстрації і протести проти його правління

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 29 05 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.