Президентські вибори в Хорватії 2019—2020

Перебіг виборів

Сьомі президентські вибори в Хорватії відбулися 22 грудня 2019 року (перший тур) та 5 січня 2020 року (другий тур). Після закінчення терміну повноважень Колінда Грабар-Кітарович Хорватія обирала свого нового президента.

На першому турі виборів 22 грудня жоден кандидат не набрав понад 50% голосів, що вимагалося для прямої перемоги. Найбільше голосів отримали два кандидати: Зоран Міланович від Соціал-демократичної партії Хорватії (SDP) та Степан Месич від Патріотичного руху.

У другому турі, що відбувся 5 січня, Зоран Міланович переміг Степана Месича, отримавши 52,7% голосів виборців порівняно з 47,3% у Месича.

Кандидати

Перший тур:

• Зоран Міланович (Соціал-демократична партія Хорватії, SDP)
• Степан Месич (Патріотичний рух)
• Мирослав Шкоро (Хорватська партія прав)
• Міро Ковач (Незалежний)
• Іван Вилибор Сінчич (Коаліція за Хорватію)
• Дамір Бурич (Хорватська консервативна партія)
• Младен Иванич (Партія праці та солідарності)
• Жарко Пуховський (Коаліція активних пенсіонерів)
• Бранко Юрісіч (Незалежний)
• Деяна Буковиц-Молнар (Незалежна)

Другий тур:

• Зоран Міланович (Соціал-демократична партія Хорватії, SDP)
• Степан Месич (Патріотичний рух)

Результати

Перший тур:

Другий тур:

Значення

Президентські вибори 2019—2020 в Хорватії були важливим кроком у політичному житті країни. Вони призвели до зміни влади, оскільки Зоран Міланович змінив Колінду Грабар-Кітарович, яка обіймала посаду президента з 2015 року.

Крім того, вибори ознаменували повернення Соціал-демократичної партії Хорватії до влади. SDP була найбільшою партією в Хорватії з 2000 по 2015 рік, але програла на попередніх виборах ХДС.

Чинники, що вплинули на результат

На результат виборів вплинуло кілька факторів:

• Непопулярність діючого президента: Колінда Грабар-Кітарович була непопулярним президентом під час виборчого циклу. Її показники схвалення знизилися, і вона часто розглядалася як незв’язана з потребами країни.
• Сильні кандидати опозиції: Зоран Міланович був популярним кандидатом, який представляв сильну альтернативу Грабар-Кітарович. Він скористався її непопулярністю і пропонував чітку програму змін.
• Політична фрагментація: Хорватська політична система була дуже фрагментованою під час виборчого циклу. Було кілька партій, які конкурували за владу, і жодна партія не мала чіткої більшості в парламенті. Ця фрагментація ускладнила Грабар-Кітарович забезпечення підтримки її політики та сприяла її поразці.
• Економічні проблеми: Хорватія зіткнулася з рядом економічних проблем під час виборчого циклу. Економіка країни стагнувала, і спостерігалося зростання безробіття. Ці економічні проблеми призвели до незадоволеності урядом і зробили переобрання Грабар-Кітарович ще більш складним.

Президентські вибори в Хорватії 2019—2020 були важливим моментом у політичному житті країни. Вони призвели до зміни влади та позначили повернення Соціал-демократичної партії Хорватії. На результат виборів вплинуло кілька факторів, зокрема непопулярність чинного президента, сильні кандидати опозиції, політична фрагментація та економічні проблеми.

Часто задавані питання

1. Хто переміг на президентських виборах у Хорватії 2019—2020?
Зоран Міланович

2. До якої партії належав переможець?
Соціал-демократична партія Хорватії (SDP)

3. Коли відбувся другий тур виборів?
5 січня 2020 року

4. Які кандидати вийшли у другий тур?
Зоран Міланович та Степан Месич

5. Які проблеми вплинули на результат виборів?
Непопулярність діючого президента, сильні кандидати опозиції, політична фрагментація та економічні проблеми

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 08 05 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.