Нейродерміт

# вікіпедія, Популярність: 50

Нейродерміт: трофічний невроз

Нейродерміт — це дерматоз, який є хронічним запальним захворюванням шкіри, що характеризується сильним свербінням і ураженням нервової системи.

Як виникає нейродерміт?

Поява нейродерміту обумовлена різними факторами. Вони включають:

• Функціональна нестійкість нервової системи. Особи з нейродермітом, як правило, мають надмірно чутливу нервову систему, яка легко реагує на стрес, тривогу та інші психологічні чинники.
• Порушення обміну речовин. В організмі людей з нейродермітом часто спостерігаються порушення обміну речовин, такі як гіпотиреоз (знижена функція щитовидної залози), гіпертиреоз (підвищена функція щитовидної залози) та порушення вуглеводного обміну.
• Ендокринні розлади. Проблеми з ендокринною системою, такими як дисфункція гіпофіза, надниркових залоз або яєчників, можуть сприяти появі нейродерміту.
• Гельмінтози. Зараження гельмінтами (глистами) може викликати нейродерміт у людей з ослабленою імунною системою.
• Спадковість. Генетична схильність відіграє певну роль у розвитку нейродерміту. Ризик захворювання у дітей, батьки яких мають нейродерміт, є вищим, ніж у дітей з батьками, які не мають цього захворювання.

Як проявляється нейродерміт?

Нейродерміт може проявлятися у різних формах та ступенях тяжкості. Найбільш поширені його форми такі:

1. Гостра форма. Вона характеризується сильним свербінням, почервонінням та набряком шкіри.
2. Хронічна форма. Володіє постійними висипаннями з утворенням папул, везикул та ерозій. Вона може тривати місяцями або роками.

При будь-якій формі нейродерміту гострі спалахи хвороби часто змінюються ремісіями.

Діагностика нейродерміту

Діагноз нейродерміту виставляється на підставі характерних клінічних проявів та анамнезу пацієнта. Для підтвердження діагнозу може знадобитися проведення додаткових досліджень, таких як:

• Загальний аналіз крові. Рівень еозинофілів у крові може бути підвищений при нейродерміті.
• Імунологічні дослідження. Підвищений рівень імуноглобуліну Е (IgE) у крові може бути ознакою нейродерміту.
• Біопсія шкіри. Цей тест полягає у вилученні невеликої ділянки шкіри та її аналізі під мікроскопом, щоб визначити характерні патологічні зміни, що свідчать про нейродерміт.

Лікування нейродерміту

Лікування нейродерміту спрямоване на усунення свербіння і запалення шкіри, а також на запобігання повторних спалахів хвороби. Для цього використовуються:

1. Кортикостероїдні препарати. Ці препарати зменшують запалення та свербіж.
2. Антигістамінні препарати. Вони блокують дію гістаміну, який є одним із основних медіаторів алергічних реакцій, у тому числі свербежу.
3. Антидепресанти. Ці препарати можуть допомогти зменшити стрес і тривогу, які є факторами, що провокують нейродерміт.
4. Інші препарати. При необхідності можуть використовуватись препарати місцевого застосування (наприклад, креми, лосьйони, мазі) для зволоження шкіри, захисту від подразників та допомоги у загоєнні.
5. Фізіотерапевтичні процедури. Такі процедури, як фототерапія, електростимуляція та бальнеологія, можуть допомогти поліпшити стан шкіри.

Профілактика нейродерміту

Для профілактики нейродерміту рекомендується:

• Контролювати стресові ситуації.
• Дотримуватись правильної дієти.
• Уникати контакту з алергенами та подразниками.
• Водночас проводити вологе прибирання та провітрювати приміщення.
• Використовувати зволожуючі креми та лосьйони для догляду за шкірою.

Висновок

Нейродерміт — це хронічне запальне захворювання шкіри, яке потребує комплексного лікування. Корекція симптомів нейродерміту включає застосування лікарських засобів, фізіотерапевтичних методів та дотримання рекомендації з профілактики.

Часті питання про нейродерміт

1. Що таке нейродерміт?

Нейродерміт — це захворювання шкіри, що характеризується сильним свербінням і ураженням нервової системи.

2. Які причини нейродерміту?

Нейродерміт може бути викликаний різними факторами, включаючи функціональну нестійкість нервової системи, порушення обміну речовин, ендокринні розлади, гельмінтози та спадковість.

3. Як проявляється нейродерміт?

Нейродерміт може проявлятися у двох основних формах: гострій та хронічній. Симптомами гострої форми є сильний свербіж, почервоніння, набряк та висипання, що нагадують екзему. Хронічна форма характеризується постійними висипаннями, утворенням папул, везикул та ерозій.

4. Як діагностується нейродерміт?

Діагноз нейродерміту виставляється на підставі характерних клінічних проявів та анамнезу пацієнта. Додатково можуть бути проведені такі дослідження, як загальний аналіз крові, імунологічні дослідження та біопсія шкіри.

5. Як лікується нейродерміт?

Лікування нейродерміту може включати застосування стероїдних та антигістамінних препаратів, а також антидепресантів, зволожуючих кремів та лосьйонів. У деяких випадках можуть бути показані фізіотерапевтичні процедури або підтримуюча психотерапія.

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 24 01 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.