Монастирська сотня
Заснування та адміністративний поділ
Монастирська сотня, також відома як Монастирищенська, була адміністративно-територіальною одиницею Прилуцького полку Гетьманської України в період з 1648 по 1782 роки. Центром сотні було містечко Монастирище.
Територія
Територія Монастирської сотні охоплювала сучасний Лубенський район Полтавської області та частину Оржицького району. Соня межувала з Горошинською сотнею на півночі, Лубенською сотнею на півдні, Пирятинською сотнею на заході та Оржицькою сотнею на сході.
Населення
У XVII столітті населення Монастирської сотні становило близько 20 тисяч осіб. Основним заняттям жителів було землеробство, скотарство, промисли та торгівля.
Військова служба
Козаки Монастирської сотні брали активну участь у війнах за визволення України. Зокрема, вони воювали під проводом гетьманів Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Юрія Хмельницького та Івана Мазепи.
Соціальний устрій
Соціальна структура Монастирської сотні була типовою для козацької України. Населення поділялося на козаків, селян, міщан і духовенство. Сотею управляв сотник, який обирався на загальній козацькій раді.
Економіка
Землеробство
Основу економіки Монастирської сотні становило землеробство. Зерно, вирощене на її полях, експортувалося як в інші райони Гетьманщини, так і за її межі.
Скотарство та інші промисли
Скотарство було іншим важливим економічним заняттям. Козаки також займалися рибальством, бджільництвом та різними ремеслами, такими як гончарство, ковальство та кравецтво.
Торгівля
Через Монастирище пролягали важливі торговельні шляхи, що сприяло розвитку торгівлі. Козаки торгували з сусідніми сотнями, а також з містами Києвом, Черніговом та Полтавою.
Культура
Освіта та наука
У Монастирищі діяла православна школа, в якій навчалися діти сотників, козаків та селян. Серед видатних випускників школи був Іван Скоропадський, згодом гетьман України.
Архітектура та мистецтво
У Монастирищі зберіглися пам'ятки архітектури XVII-XVIII століть, такі як церква Святої Покрови, Трьохсвятительська церква та Успенський собор. Козаки також були майстрами в декоративно-прикладному мистецтві, зокрема в гончарстві, ткацтві та писанкарстві.
Релігія
Православна церква відігравала важливу роль у житті Монастирської сотні. У кожному селі та містечку була своя церква або каплиця. Духовенство займалося не тільки богослужіннями, а й освітою та суспільними справами.
Скасування Монастирської сотні
У 1782 році після ліквідації полково-сотенного устрою Гетьманщини Монастирська сотня була скасована. Її територія була поділена між Лубенським та Оржицьким повітами Київського намісництва.
Монастирська сотня була важливою адміністративно-територіальною одиницею Гетьманської України. Козаки сотні брали активну участь у війнах за визволення України, а жителі займалися землеробством, скотарством, промислами та торгівлею. Монастирська сотня також мала розвинену культуру, освіту та релігійне життя.
Часті запитання
- Яким був центр Монастирської сотні?
- В яких роках існувала Монастирська сотня?
- Які сучасні райони охоплювала територія Монастирської сотні?
- Яке основне заняття жителів Монастирської сотні?
- Хто очолював управління Монастирської сотні?
Опубліковано