Мировий посередник

Мировий посередник

Історія становлення

Посада мирового посередника була введена в Російській імперії в ході селянської реформи 1861 року. Вона стала першою ланкою в системі установ, що відповідали за проведення цієї реформи.

Правовий статус

Положенням про губернські у селянських справах установи від 19 лютого 1861 року визначався правовий статус мирового посередника. Згідно з ним, він обирався на три роки. На практиці, однак, мировий посередник призначався Сенатом за поданням губернатора. Його кандидатура узгоджувалася з місцевими предводителями дворянства.

Вимоги до кандидатів

Кандидатами на посаду мирового посередника могли бути тільки місцеві потомствені дворяни-землевласники. Вони повинні були відповідати встановленим становим, майновим і освітнім цензам.

Поширення інституту

Дія інституту мирових посередників поширювалася на 43 губернії Європейської росії. На початку 60-х років XIX ст. в системі налічувалося понад 1700 представників. В Україні, починаючи з червня 1861 року, почали діяти 428 мирових посередників.

Обов’язки та повноваження

Мирові посередники були першою інстанцією, яка розглядала поземельні спори між поміщиками та селянами. Вони контролювали виконання умов уставних грамот і наділяли селян земельними наділами. Мирові посередники також мали право накладати на селян дисциплінарні стягнення. Крім того, вони виконували роль третейських суддів у будь-яких спорах між селянами.

Значення інституту

Інститут мирових посередників відіграв важливу роль у проведенні селянської реформи. Він забезпечив відносно мирний і цивілізований перехід селян від кріпосної залежності до особистої свободи. Мирові посередники також стали прообразом інституту мирових суддів.

Інститут мирових посередників був тимчасовою установою, створеною для вирішення специфічних завдань, пов’язаних із селянською реформою. Після завершення реформи у 1889 році цей інститут був ліквідований. Однак історичне значення мирових посередників як перших представників цивілізаційного суду і провідників прогресивних правових норм у пореформений період залишається незаперечним.

Часто задавані питання

1. Хто міг бути обраний на посаду мирового посередника?
– Тільки місцеві потомствені дворяни-землевласники, які відповідали встановленим становим, майновим і освітнім цензам.

2. Які основні обов’язки мали мировий посередник?
– Розгляд поземельних спорів між поміщиками та селянами, контроль виконання уставних грамот, наділення селян земельними наділами.

3. Як довго мировий посередник перебував на посаді?
– Три роки.

4. Який орган обирав мирового посередника?
– На практиці мирового посередника призначав Сенат за поданням губернатора.

5. Чи існує аналог інституту мирових посередників в сучасній Україні?
– Ні, сучасне законодавство України не передбачає посади мирового посередника.

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 15 05 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.