Литовська абетка

Литовська абетка (лит. lietuvių abėcėlė) — алфавіт на основі латинської абетки, який використовується для запису литовської мови. Була розроблена в період орфографічних реформ 1901–1905 років.

Історія

Витоки литовської абетки можна простежити до 1547 року, коли був опублікований перший литовський букваря під назвою "Кніга для навчання читати і писати" (лит. Katekizmas arba mokymą skaityti ir rašyti). На той час литовська мова записувалась за допомогою польського алфавіту, доповненого діакритичними знаками для специфічних литовських звуків.

У XVII столітті єзуїти розробили нову орфографію для литовської мови, яка базувалася на латинському алфавіті. Ця орфографія використовувалася до XIX століття, коли зародився рух литовського національного відродження.

У 1861 році був опублікований новий литовський буквар, який використовував сучасну латинську абетку. Однак російська влада заборонила використовувати цей буквар, і литовська мова продовжувала записуватися за старою єзуїтською орфографією.

Тільки після відновлення литовської державності в 1918 році була прийнята єдина орфографічна система, заснована на сучасній латинській абетці.

Склад

Литовська абетка складається з 32 літер:

Голосні:

• A, Ą, E, Ę, Ė, I, Į, O, Ų, U, Ū
• А, Ą, Е, Ę, Ė, І, Į, О, Ų, У, Ū

Приголосні:

• B, C, Č, D, F, G, H, J, K, L, M, N, P, R, S, Š, T, V, Z, Ž
• Б, Ц, Ч, Д, Ф, Г, Х, Й, К, Л, М, Н, П, Р, С, Ш, Т, В, З, Ж

Діакритичні знаки:

• Ą, Ę, Ė, Į, Ų, Ū (довгота)
• А, Ę, Ė, І, Ų, У (довгота)
• Č, Š, Ž (пом'якшення)

Орфографія

Орфографія литовської мови в основному фонематична, що означає, що кожен звук відповідає одній букві. Однак є деякі відхилення від цього правила:

• Голосна буква "ą" може передавати як довгий, так і короткий звук [a].
• Діакритичний знак довготи може бути пропущений у ненаголошених складах.
• Буква "c" вимовляється як [ц] перед голосними і як [ч] перед приголосними.

Вимова

Голосні

• A, O, U — вимовляються коротко, як [а], [о], [у]
• Ą, Ę, Ė, Į, Ų, Ū — вимовляються довго, як [ā], [ē], [ė], [ī], [ū]

Приголосні

• Б, Д, Г, В, З, Ж — вимовляються дзвінко, як [b], [d], [g], [v], [z], [ž]
• П, Т, К, Ф, С, Ш — вимовляються глухо, як [p], [t], [k], [f], [s], [š]
• Ц, Ч — вимовляються палаталізовано, як [ц], [ч]
• Х — вимовляється як беззвучний [h]
• Й — вимовляється як палатальний напівголосний [j]
• М, Н, Л, Р — вимовляються дзвінко, як [m], [n], [l], [r]

Кодування

Литовська абетка кодується в Юнікоді в діапазоні U+0041–U+007A та U+0100–U+017F.

Литовська абетка є важливою частиною литовської писемності та культури. Вона була створена в результаті довгого історичного процесу і зараз використовується як стандартний засіб запису литовської мови.

Часто задавані питання

1. Скільки літер в литовській абетці?
   • 32
2. На чому базується литовська абетка?
   • На латинській абетці
3. Коли була розроблена сучасна литовська абетка?
   • У 1901–1905 роках
4. Які діакритичні знаки використовуються в литовській абетці?
   • Довгота, пом'якшення
5. Фонематична чи є литовська орфографія?
   • В основному фонематична

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 04 05 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.