Кнут I Еріксон
Редактор: Михайло МельникКнут I Еріксон: король Швеції, який об'єднував
Біографія
Кнут I Еріксон (швед. Knut Eriksson) народився між 1140 і 1150 роками. Він був сином Еріка IX Святого, колишнього короля Швеції, і Христини Бйорнсдоттір.
Після смерті батька в 1160 році Кнут Еріксон разом із братом Магнусом зажадав престолу, оскільки син Еріка IX від попереднього шлюбу, Сверкер Карлссон, вже був королем. Це призвело до громадянської війни, яка тривала з 1160 по 1167 роки.
У 1167 році Кнут Еріксон переміг Сверкера в битві на Фрідбо, ставши одноосібним королем Швеції.
Правління
Правління Кнута Еріксона було часом відновлення та стабільності у Швеції. Він значно зміцнив королівську владу, поклавши край періоду міжусобиць.
Кнут також був великим покровителем церкви, заснувавши кілька монастирів і церков. Він також зробив важливий внесок у відновлення Упсальського собору.
Він підтримував тісні стосунки зі Святим престолом і неодноразово отримував благословення Папи Римського. Саме за його правління було запроваджено десятину в Швеції.
Зовнішня політика Кнута Еріксона була відносно миролюбною. Він зберігав добрі стосунки з сусідніми країнами, такими як Данія та Норвегія.
Боротьба зі Сверкерсонами
Опубліковано