Картахенський протокол про біобезпеку
Історична довідка
Картахенський протокол про біобезпеку (КПБ) – міжнародна угода, що доповнює Конвенцію про біологічне різноманіття (КБР). Протокол було ухвалено в Картахені, Колумбія, 29 січня 2000 року і набув чинності 11 вересня 2003 року.
Мета і принципи
Основна мета КПБ – забезпечити адекватний рівень захисту біологічного різноманіття від потенційних ризиків, створюваних генетично модифікованими організмами (ГМО). Протокол базується на принципах обережності, попередньої оцінки ризиків та управління ризиками.
Застосування
КПБ застосовується до всіх живих модифікованих організмів (ЖМО), які можуть вплинути на біологічне різноманіття, включаючи рослини, тварини, мікроорганізми і різноманітні генетичні матеріали. Однак протокол не поширюється на ЖМО, призначені для використання в медичних або фармацевтичних цілях.
Процедури оцінки ризиків та управління
КПБ встановлює процедури оцінки ризиків для всіх ЖМО, призначених для навмисного вивільнення в навколишнє середовище. Оцінка ризиків повинна проводитися з урахуванням потенційних шкідливих наслідків для біологічного різноманіття. Протокол також передбачає заходи управління ризиками, які необхідно вжити для мінімізації будь-яких потенційних несприятливих впливів.
Транскордонний рух
КПБ регулює транскордонний рух ЖМО. Перед імпортом або експортом ЖМО країни повинні проводити оцінку ризиків і отримувати згоду від країн-імпортерів. Транскордонний рух ЖМО, призначених для навмисного випуску в навколишнє середовище, регулюється суворішими вимогами.
Інформаційний обмін та співробітництво
Протокол передбачає механізми обміну інформацією та співробітництва між країнами. Це включає створення інформаційного центру про біобезпеку (BioTrack), який надає довідниковий матеріал про оцінку ризиків і дозволи на транскордонний рух ЖМО.
Моніторинг та перегляд
Картахенський протокол передбачає механізми для моніторингу впливу ЖМО на біологічне різноманіття та перегляду Протоколу на основі нової наукової інформації.
Виконання
За виконання КПБ відповідають національні уряди. Країни повинні розробити та впровадити відповідні нормативно-правові акти та адміністративні заходи, що забезпечують виконання протоколу.
Позитивний вплив
КПБ позитивно вплинув на управління біобезпекою у всьому світі. Він сприяв підвищенню обізнаності про потенційні ризики ЖМО, поліпшив процедури оцінки ризиків та сприяв прозорості та обміну інформацією про транскордонний рух ЖМО.
Картахенський протокол про біобезпеку відіграє життєво важливу роль у захисті біологічного різноманіття від потенційних ризиків, пов'язаних з використанням генетично модифікованих організмів. Протокол забезпечує рамки для оцінки ризиків, управління ризиками та транскордонного руху ЖМО, сприяючи більш відповідальному та прозорому використанню біотехнологій.
Поширені запитання
- Що таке Картахенський протокол про біобезпеку?
- Яка мета Картахенського протоколу?
- До яких організмів застосовується Картахенський протокол?
- Які процедури оцінки ризиків передбачені в Картахенському протоколі?
- Як регулюється транскордонний рух ГМО згідно з Картахенським протоколом?
Опубліковано